• Самостійний пошук документів - студент повністю самостійно шукає потрібну йому інформацію, при цьому він навчається відбирати найбільш цінні повідомлення, навчається критично оцінювати інформацію, що поступає. Даний вид діяльності характерний при написанні курсових і дипломних (кваліфікаційних) робіт. Мережі тут розширюють можливості пошуку інформації й надають доступ до зарубіжних джерел за даною темою (за умови володіння на певному достатньому рівні іноземною мовою).
П'ятий блок - публікації в Internet. Можливі публікації різних типів - від простого файлу, що пересилається електронною поштою, до розробки гіпертекстових документів. Публікація - це одна з переваг інтерактивної мережі. Це головна відмінність "інформаційної магістралі" від книги. Усі користувачі в мережі виступають не лише споживачами, але й авторами.
• Публікація власної web-сторінки - студент створює сторінку про себе, про свої захоплення та про свої дослідження.
• Сумісна публікація - група створює сумісний проект. Наприклад, шаленою популярністю в світі користується конкурс ThinkQuest ( ThinkQuest.com), де студентам різних країн пропонується створити освітні сторінки на будь-яку тему, що їх цікавить. Головна умова - читачі даних сторінок повинні отримати повне уявлення про обговорювану проблему.
• Участь у роботі якого-небудь серверу. Багато студентів (особливо з розвинених західних країн) регулярно відсилають свою інформацію на різні сервери, де мають місце розділи, які представляють для них певний інтерес.
• Співробітництво з періодичним виданням. Частіше за все цю можливість використовують студенти-філологи, які мають можливість публікації статей в електронних журналах.
Шостий блок - самоосвіта. Студент перетворюється на повноправного громадянина Internet, самостійно встановлює контакти й відшукує потрібну йому інформацію. Він використовує наявні ресурси для самоосвіти, публікує власні документи. Є такі варіанти.
• Створення тематичної сторінки.
• Віртуальний музей. У мережі можна знайти різноманітні музеї, які не існують у реальному житті.
• Віртуальний клас. Даний вид діяльності може здійснюватись не лише під керівництвом викладача. Студенти також можуть знаходити форуми або ігри, які представляють для них інтерес, і брати участь у них, прагнучи розширити свій світогляд і здобуваючи нові знання.
• Інтерактивний курс у мережі. Це один з варіантів дистанційного навчання, який зараз є дуже популярним, наприклад, користуючись мережею й не виходячи з дому можна навчитись готувати, вивчити певні розділи фізики, хімії, біології, навчитись робити web-сторінки тощо. Викладач може створити сторінку підтримки свого аудиторного курсу, до якого студенти можуть знайти додаткову інформацію, підказки для виконання складних завдань тощо. При цьому обов'язково потрібно передбачити зворотній зв'язок, щоб студенти могли в будь-який час зв'язатись з викладачем і між собою.
Перелік перерахованих моделей є неповним, оскільки неможливо передбачити всі варіанти, які може створити педагогічна творчість.
Спробуємо описати власне систему самостійних робіт для студентів з використанням нових інформаційних технологій. Кожна система може бути охарактеризованою через визначення її цілі, змісту та форм.
Мета пропонованої системи самостійних робіт з використанням нових інформаційних технологій є формування вмінь самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів відповідно до системно-блочної організації її змісту. Змістом даної системи виступає засвоєння обсягів навчальної інформації, передбаченої для самостійного засвоєння навчальними планами та робочими програми з окремих дисциплін і разом, а також підготовки до аудиторних занять. При цьому використовуються наступні нові інформаційні технології:
• для пошуку інформації в мережі - використання web- браузерів, баз даних, користування інформаційно-пошуковими й інформаційно-довідковими системами, автоматизованими бібліотечними системами, електронними журналами;
• для організації діалогу в мережі - використання електронної пошти, синхронних і відстрочених телеконференцій;
• для створення тематичних web-сторінок і web-квестів - використання html-редакторів, ftp- та web-браузерів, графічних редакторів.
Спробуємо описати кожен вид самостійної роботи детальніше.
Написання реферату-огляду. Викладач заздалегідь складає співвідношення робочої програми курсу та списку тем рефератів (студенти можуть пропонувати свої варіанти за узгодженням з викладачем). До кожної теми пропонується декілька варіантів тем для написання рефератів-оглядів.
Дані роботи не повинні бути великими за обсягом (максимум п'ять сторінок), їх головне завдання - примусити студента перед лекцією прочитати деякі тематичні матеріали та проаналізувати їх. При написанні реферату студенти використовують вимоги до рефератів, що розроблені викладачем або кафедрою. У якості джерел використовуються як звичайні книги, журнали, підручники, так й інформація, що доступна через телекомунікаційну мережу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методика викладання у вищій школі» автора Малихін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з використанням нових інформаційних технологій“ на сторінці 3. Приємного читання.
