• 3) до кінця першого курсу завершується період усталеної адаптації, відбувається формування динамічного стереотипу та пристосовницьких реакцій.
Система якості підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності й успішність адаптації до освітнього процесу залежать від своєчасної кількісної й якісної оцінки результатів навчання кожного студента, моніторингу професійного зростання; реалізації самоконтролю та принципу коригувальних зворотних зв'язків на всіх етапах засвоєння освітньої програми й виробничих практик; відкритості освітнього середовища для всіх учасників педагогічного процесу. Успіхи й невдачі функціонування цієї системи залежать від ступеня активності та залучення до навчально-пізнавальної діяльності кожного студента.
Як показують спостереження, причини повільності адаптації студентів слід шукати в організації навчальної роботи першокурсників. Головна проблема полягає в тому, щоб визначити сукупність педагогічних дій і засобів, що спрямовують навчальну діяльність студентів, адаптацію їх до освітнього процесу, ретельніше продумати перехід від педагогічної дії до педагогічної взаємодії, співпраці та співтворчості в системі відношень "викладач - студент", організацію оптимального моніторингу й самоконтролю за навчальними успіхами майбутніх спеціалістів.
Успішність адаптації, її творчий характер у більшості залежить від позитивної навчальної мотивації та сформованості вмінь самоконтролю в студентів. На жаль, позитивний настрій першокурсників швидко змінюється апатією, розгубленістю, утратою віри в особистісні сили. Це відбувається у випадках, коли на заняттях й у позааудиторній роботі немає чіткої постановки навчальних завдань, ясних вимог і систематичного контролю. Більшість першокурсників морально не готові до самостійної роботи, а тим більш до самоконтролю особистісних досягнень у навчальному процесі. Часто студенти не знають, з чого почати, як розподілити зусилля й час, не впевнені, що зможуть упоратися з обсягом навчальної роботи.
У кожного студента-першокурсника може й повинен бути індивідуальний поетапний графік роботи із зазначенням обсягу, термінів виконання, форм і видів контролю й самоконтролю результатів навчальної діяльності. Вчасно поставлені навчальні завдання дозволяють оперативно відстежувати хід роботи, коректувати її, диференційовано оцінювати досягнуті результати. В адаптаційних процесах, які виступають важливою умовою ефективності освітнього процесу, важливе місце повинен посідати не тільки контроль з боку викладача, але, перш за все, самоконтроль студенів.
Процес адаптації кожного студента проходить по-різному. Юнаки та дівчата, які мають виробничий стаж, легше адаптуються, ніж учорашні школярі. Адаптації першокурсників вищого навчального закладу сприяє така система заходів: комплектування академічних груп з урахуванням психологічних особливостей студентів і їхньої психологічної сумісності, ритуал "Посвята в студенти", виступи викладачів, курс "Введення в спеціальність", знайомство з історією вищого навчального закладу та його випускниками.
Формуванню колективу сприяє створення соціально-ціннісної єдності шляхом роз'яснення значущості навчання, його мети та завдань, стимулювання активу щодо зміцнення колективу; розвиток свідомості, творчості, дружби, взаєморозуміння; закріплення авторитету активу; забезпечення дружньої спільної діяльності; прояв турботи про студентів, урахування їхніх запитів.
У студентському житті схрещуються лінії формальних і неформальних зв'язків. Але, на жаль, групи формуються за рішенням адміністрації, не враховуючи побажання студентів та інших факторів сумісності й рівня соціальної зрілості.
Протягом навчання у ВНЗ відбувається певний розвиток навчально-пізнавальної діяльності студентів, який є спрямовуючим вектором розвитку їх особистості.
І курс. Тут відбувається адаптація студента до умов вищої школи, її форм, методів. Разом з тим, цей період характеризується адаптацією до нових форм і стосунків колективного життя, зміною соціальних ролей. Часто поведінка студентів характеризується високим ступенем конформізму (пасивне, пристосовницьке прийняття наявних порядків, правил, норм у поведінці), відсутністю диференціації власних ролей у поведінці [7, с. 40].
На першому курсі навчання важливо не допустити розбіжностей між очікуваннями першокурсників і характером навчальної діяльності. Розходження між запроектованими цілями та реальними засобами їх досягнення породжує в студентів розчарування, негативну навчальну мотивацію та низьку результативність навчальної роботи. Важливо, щоб цілі освітнього процесу було спрямовано не тільки на забезпечення психологічного комфорту, але й на високий ступінь активності студентів у навчальній діяльності, самопрограмуванні особистої адаптивної поведінки.
II курс визначають як період найнапруженішої навчальної діяльності студентів, інтенсивного формування їх загальнонав- чальних умінь і навичок, засвоєння основ загальної культури суспільства, закладання основ базової підготовки, загальних компетенцій.
На III курсі починається спеціалізація, у студентів формується інтерес до наукової роботи, з'являються професійно значущі мотиви, розпочинається період професійної адаптації.
IV курс, згідно існуючої двохступеневої професійної підготовки, є періодом інтенсивного професійного становлення, який завершується отриманням диплома бакалавра. У цей час у студентів формуються остаточні життєві плани, з'являється здатність до проектування власної особистості, її наближення до умов обраної професії, відбувається становлення ціннісних орієнтацій. Поведінці студентів властива цілеспрямованість, налаштованість на участь у науково-дослідній роботі, на формування культури розумової праці та доцільного дозвілля.
Останнім часом з'явилася тенденція в більшості студентів, пов'язана з розвитком Болонського процесу, планувати, а у подальшому реалізовувати, після отримання кваліфікації "бакалавра" іншу професію чи напрям професійної підготовки. Існують приклади, коли студент, отримавши диплом, не вважає за потрібне взагалі продовжувати навчання, або обирає іншу спеціалізацію в іншому вищому навчальному закладі. Відтак, розвиток професійно значущих і широких соціальних мотивів у студентів IV курсу є досить актуальним завданням викладача вищої
школи. З іншого боку, можливість мобільності студентів вимагає створення необхідних умов навчання та виховання, що сприяють підвищенню рейтингу даного навчального закладу та запобігають відтоку студентів.
V курс обумовлює появу в студентів нових цінностей особистого та суспільного життя, майбутньої професійної діяльності.
Урахування індивідуально-психологічних особливостей студентів є важливою умовою якості навчально-виховного процесу у ВНЗ, одним з найбільш значущих дидактичних принципів.
Завдання полягає в тому, щоб уже з перших днів перебування у вищій школі готувати студентів до професійного зростання, самоствердження в професійному середовищі; розвивати їх позитивну навчальну та трудову мотивацію; формувати в них навички самостійної роботи й самоконтролю за її результатами, здатність адаптуватися до різних ситуацій виробничо-економічного середовища, у якому доведеться жити та працювати.
Термінологічний словник розділу
НАВЧАЛЬНА РОБОТА У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ - це частина трудової діяльності з підготовки фахівців вищої кваліфікації, що включає види конкретних робіт, визначених структурою навчального плану спеціальності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методика викладання у вищій школі» автора Малихін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Студент як об'єкт педагогічної діяльності“ на сторінці 4. Приємного читання.
