Студент як об'єкт педагогічної діяльності

Методика викладання у вищій школі

Тип 2. Студент добре вчиться. Вважає одержання спеціальності єдиною метою навчання у вищому навчальному закладі. Суспільними дисциплінами цікавиться в межах програми. Пов'язаний з колективом навчальними та професійними інтересами. Бере участь у суспільній роботі. Оцінюється викладачами та колегами як гарний студент.

Тип 3. Студент, що відмінно встигає в навчанні, розглядає науку як основну сферу інтересів і діяльності. Виявляє цікавість до суспільних наук як засобу пояснення дійсності та своєї поведінки. Має високу загальну культуру. Активний у суспільній діяльності, з колективом пов'язаний широкими науковими інтересами. Студент цього типу - майбутній учений. Серед цих студентів є такі, хто займається лише наукою, а всі інші заняття вважає порожньою витратою часу. Саме про них говорять - "раціоналіст XXI століття".

Тип 4. Студент, що встигає в навчанні, активно цікавиться суспільними науками понад програми; однак науково-дослідною роботою, як правило, не займається. Загальна культура обмежена професійними інтересами. Винятково активний у суспільній роботі й у житті колективу, інтереси якого розглядає як власні. Це активний суспільний діяч. Його поважають за чесність, принциповість, єдність слова та справи.

Тип 5. Студент встигає в навчанні з усіх дисциплін. Науково-дослідною роботою не займається. Розглядає спеціальність і культуру як основні сфери своїх інтересів і діяльності. У суспільному житті не бере активної участі. З колективом його пов'язують культурні й розважальні інтереси. У студентському колективі він - визнаний ерудит, знавець сучасного мистецтва. Іноді це заважає навчанню, але такий студент добре вчиться й сумлінно ставиться до майбутньої професії.

Тип 6. Студент погано вчиться, має низьку успішність. Науково-дослідною роботою не займається. Пасивний щодо участі в суспільній діяльності. Відпочинок і розваги розглядає як головну сферу своєї діяльності. З колективом пов'язаний головним чином інтересами відпочинку. Це посередній студент, що вважає себе "оригіналом", іноді морально нестійкий. У вищому навчальному закладі він учиться тому, що це "модно", "усі йдуть". Свою майбутню професію не любить і цінить її лише як джерело існування. Учиться з мінімальним зусиллям, де є можливість, використовує шпаргалку.

У науково-методичній літературі можна зустріти розподіл студентів за рівнем відповідального ставлення до навчальної діяльності. Критерієм відповідальності найчастіше вважають: повноту виконання завдань, строк їхньої здачі, зацікавленість роботою. Виходячи з цих критеріїв, студенти розділяються на дійсно відповідальних, виконавців і безвідповідальних.

Дійсно відповідальних студентів характеризує творчий підхід до виконання роботи. Завдання вони виконують вчасно, у великих обсягах, мають бажання вести наукову роботу.

Виконавці виконують "від і до" всі вимоги, їхнє ставлення до роботи - формальне, відсутнє бажання працювати, завдання дуже часто виконуються в останній момент.

Безвідповідальні виконують завдання епізодично.

Варто відмітити, що більшість студентів належить до другої групи.

У процесі професійної підготовки майбутніх фахівців важливо враховувати їх професійні плани. Показниками характеру та дієвості життєвої програми особистості М.М. Фіцула вважає систему інтересів, бажань й устремлінь; комплекс ділових якостей: єдність слова та діла, самостійність, ініціативність, відповідальність, працездатність, уміння доводити розпочату справу до кінця тощо [7].

В.Т. Лисовський з огляду на ставлення студентів до обраної професії виокремлює такі типи студентів, як-от: "гармонійний", "професіонал", "академік", "громадський працівник", "аматор мистецтв", "старанний", "середняк", "розчарований", "ледар", "творчий", "богемний" [5].

Отже, існують різні види типізації студентів, які у певній мірі можуть допомогти викладачеві в організації навчально-виховної роботи, проте не слугують підставою до навішування на студентів таких собі ярликів, які остаточно визначають сутність їх особистості.

Найважливішою умовою успішного всебічного розвитку кожного студента є розуміння ним своєї неповторності, індивідуальності. Індивідуальність - це своєрідність психіки особистості індивіда, її неповторність. Вона виявляється в рисах темпераменту й характеру, в емоційній і вольовій сферах, в інтересах, потребах і здібностях людини. Із вступом до навчального закладу студент проходить соціальну адаптацію до навчального процесу. Соціально-педагогічна адаптація - це засвоєння молодою людиною норм студентського життя, включення в систему міжособистісних відносин групи [6, с. 73].

У першокурсників часто можна спостерігати досить різкий перехід від захоплюючого очікування при надходженні до вищого навчального закладу й у перші місяці навчання в ньому - до скептичного, критичного й іронічного ставлення до викладачів, режиму ВНЗ. Якщо на першому курсі кількість "діад" і "тріад" (мікрогруп, об'єднаних дружніми відносинами) у групах незчисленне, то до третього курсу майже кожен студент є представником якоїсь із груп, які відрізняються своєю спрямованістю, спільністю світоглядних позицій, інтересів.

На перших курсах складається студентський колектив, формуються навички й уміння раціональної розумової праці, усвідомлюється покликання до вибраної праці, дозвілля, побут, установлюється система роботи щодо самоосвіти та самовиховання професійно-значущих якостей. На жаль, при зарахуванні абітурієнта до вищого закладу освіти в основному враховується лише його успішність - рівень знань.

Специфіка навчання у вищих закладах освіти така, що викладач майже не має можливості враховувати індивідуальний темп засвоєння, рівень розвитку мислення кожного студента. У куратора час на спілкування зі студентами теж обмежений. Тому першокурсники дуже часто почувають дискомфорт. Умови діяльності у ВНЗ - це якісно інша система взаємин відповідальної залежності, де на перший план виходить необхідність самостійної регуляції своєї поведінки, наявність того ступеня свободи організації своїх занять і побуту, які ще недавно були недоступні.

В адаптації студента М.М. Фіцула виокремлює три фази [7]:

• 1) до середини першого семестру в студентів формується психічна реакція організму на нові умови вищого навчального закладу;

• 2) до середини другого семестру відбувається перебудова пристосовницьких механізмів, динамічного стереотипу, психічних процесів;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методика викладання у вищій школі» автора Малихін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Студент як об'єкт педагогічної діяльності“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Проблема формування професійно-педагогічної культури викладача в умовах ВНЗ

  • Викладач у системі вищої освіти

  • Професійна компетентність викладача в системі професійної освіти

  • Теоретико-методологічні проблеми культури педагогічного спілкування

  • Термінологічний словник розділу

  • ОСНОВНІ СУБ'ЄКТИ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

  • Професійна діяльність викладача вищої школи

  • Студент як об'єкт педагогічної діяльності
  • Методика підготовки та проведення семінарських занять

  • Методика організації і проведення лабораторнихта практичних занять

  • Консультування як форма роботи зі студентами

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Термінологічний словник розділу

  • ВИДИ ТА ПРИЙОМИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Застосування сучасних технічних засобів у процесі навчання

  • Дистанційне навчання як самостійний елемент сучасної підготовки студентів

  • Активізація процесу навчання за допомогою проведення ділових ігор

  • Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з використанням нових інформаційних технологій

  • КЕРІВНИЦТВО Й КОНТРОЛЬ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

  • Модульна система організації навчального процесу й рейтинговий контроль знань студентів

  • Організація роботи кураторів груп у вищій школі

  • Термінологічний словник розділу

  • НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Шляхи та методи залучення студентів до здійснення науково-дослідної роботи

  • Науково-дослідна діяльність студентів магістратури

  • Термінологічний словник розділу

  • ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ в РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

  • Система вищої освіти в США

  • Система вищої освіти у Великобританії

  • Система вищої освіти у Франції

  • Система вищої освіти в Німеччині

  • Система вищої освіти в Японії

  • Формування професійних навичок у майбутніх фахівців Скандинавії

  • Вивчення й поширення Європейського та світового досвіду як одного з альтернативних методів навчання

  • ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ УКРАЇНИ

  • Адаптація української системи освіти до європейських вимог

  • Стратегія розвитку вищої освіти й забезпечення її якості

  • Термінологічний словник розділу

  • ПІСЛЯМОВА