Студент як об'єкт педагогічної діяльності

Методика викладання у вищій школі

• виконання уставу, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти.

Студент є об'єктом педагогічної діяльності. Продукти діяльності педагога матеріалізуються в знаннях, уміннях, навичках, у рисах характеру іншої людини. Своєрідність даного об'єкта полягає в тому, що він одночасно є суб'єктом діяльності, однак не педагогічної, а навчальної, ігрової, дослідницької, комунікативної. Об'єктом діяльності студента є наукова, теоретична та практична інформація, яку він повинен опанувати. Продуктами його діяльності є відповіді: усні, письмові, графічні. Таким чином, у студента, як суб'єкта діяльності, є своя мета, свій об'єкт, свої способи досягнення мети, свої можливості.

Одне із завдань викладача на всіх етапах становлення студента - допомогти йому знайти себе. При організації викладачем впливу на об'єкт потрібно враховувати те, що студент ніколи не розвивається у прямій залежності від педагогічного впливу на нього, тому необхідно враховувати особливості його сприйняття, розуміння, запам'ятовування, характеру, специфіки формування загальних і специфічних здібностей. Студент не народжується суб'єктом діяльності, а стає ним під впливом виховання. Саме викладачі повинні допомогти студентові стати суб'єктом діяльності, в основі якої лежить саморух, самоствердження, самовдосконалення.

У соціальній позиції студента останнім часом відбулися істотні зміни: він став більш критичним, активним, самостійним, прагне раціонально використати навчальний час, зусилля, матеріальні ресурси. Студент припускає, що він може виразити своє незадоволення кваліфікацією викладача; однак при цьому в стосунках втрачається та стабільність, що ґрунтувалася на взаєминах старшого й молодшого, досвідченого й недосвідченого. Студент хоче відчути повагу до себе, шанобливе ставлення до його особистості, визнання права бути вислуханим, права на самовираження, визнання його потреб законними. Студент жадає від викладача самокритичності.

Студентський вік, як і будь-яка інша стадія життєвого циклу людини, має свою специфіку. Ще К.Д. Ушинський вважав період від 16 до 22-23 років самим "рішучим", указуючи на те, що в цьому віці визначається спрямованість у способі мислення людини та її характері.

Соціолог В.М. Шубкін називає вік від 17 до 25 років "судьбоносным" періодом у житті людини. Інтенсивні пошуки покликання, вибір пріоритету, перехід від книжкових романтичних уявлень до зіткнення з реальними інститутами, професійне самовизначення, працевлаштування, любов, становлення родини. Усе це пов'язано з такою гостротою емоційних переживань, з такою кількістю рішень, які необхідно прийняти в найкоротший період і які величезною мірою визначають долю людини, тому:

• це період найбільш інтенсивного дозрівання особистості, саме на нього доводиться досягнення стабільності більшості психічних функцій;

• це вік переоцінки цінностей і мотивації поведінки, посилення свідомих мотивів поведінки; однак фахівці з психології та фізіології відзначають, що здатність до свідомої саморегуляції своєї поведінки розвинена в студентів не повного мірою (присутні не- вмотивований ризик, невміння передбачити наслідки своїх учинків, в основі яких можуть бути не завжди гідні мотиви);

• у той же час - це вік безкорисливих жертв і самовіддачі;

• це період формування якостей характеру й інтелекту; саме на нього припадає досягнення стабільності та пік більшості психічних функцій (пік розвитку уваги 22, 24 роки, надалі у 27, 29 років - спад, пік розвитку пам'яті 23, 24, 29 років, пік розвитку мислення від 20-22 до 25 років) [8].

Існує ще одна особливість психічного розвитку студентів: якщо в середній школі зазвичай навчання та виховання випереджали розвиток, то в студентському віці найчастіше розвиток випереджає навчання та виховання. Коло інтересів студентів не обмежується тільки навчальним процесом, а поширюється також на мистецтво, спорт, суспільну діяльність, організацію особистого життя.

На студентський вік припадає період процесів активного формування соціальної зрілості. Соціальна зрілість передбачає здатність опанувати необхідну для суспільства сукупність соціальних ролей (фахівця, батька, матері, суспільного діяча). Проблему соціальної зрілості особистості вивчають різні науки. До них належить педагогіка, психологія, соціологія, філософія. Проблема зрілості може розглядатися на рівні індивіда, особистості, суб'єкта діяльності й індивідуальності. Особистісна соціальна зрілість включає такі компоненти: відповідальність, толерантність, саморозвиток, позитивне ставлення до світу.

У студентів підвищується інтерес до моральних проблем (ціль, спосіб життя, обов'язок, любов, вірність). Підсилюється цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, індивідуальність, ініціативність у процесі діяльності та спілкування, уміння володіти собою.

У структурі особистості необхідно виділити чотири групи властивостей, тобто стійких особливостей, які проявляються в різних видах діяльності. Це наступні чотири групи властивостей, які варто мати на увазі при оцінці особистих якостей студентів, а саме:

• характер - сукупність основних, стрижневих властивостей особистості, які визначають стиль її поведінки в суспільстві. Спрямованість - це основа, що визначає психологічний зміст властивостей особистості, це своєрідний стрижень особистості;

• темперамент - психічна властивість особистості, яка визначає динаміку її проявів у різних видах діяльності;

• здібності, тобто психічні властивості особистості, що являють собою потенційні й реальні можливості людини у виконанні тієї або іншої діяльності;

• спрямованість особистості, до якої належать її потреби, мотиви, цілі, переконання, ідеали.

У пошуках доцільних навчально-виховних впливів варто спиратися на існуючі типології студентів. Так, в основу типології Б.Г. Ананьева покладено такі критерії: ставлення до навчання, наукова й суспільна активність, загальна культура й почуття колективізму [1].

Тип 1. Студент відмінно вчиться з профілюючих, загальнотеоретичних, суспільних дисциплін. Займається науково-дослідною роботою. Має високу культуру. Бере активну участь у суспільній роботі. З колективом пов'язаний різнобічними інтересами. Це - ідеал сучасного студента.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Методика викладання у вищій школі» автора Малихін О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Студент як об'єкт педагогічної діяльності“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Проблема формування професійно-педагогічної культури викладача в умовах ВНЗ

  • Викладач у системі вищої освіти

  • Професійна компетентність викладача в системі професійної освіти

  • Теоретико-методологічні проблеми культури педагогічного спілкування

  • Термінологічний словник розділу

  • ОСНОВНІ СУБ'ЄКТИ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

  • Професійна діяльність викладача вищої школи

  • Студент як об'єкт педагогічної діяльності
  • Методика підготовки та проведення семінарських занять

  • Методика організації і проведення лабораторнихта практичних занять

  • Консультування як форма роботи зі студентами

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Термінологічний словник розділу

  • ВИДИ ТА ПРИЙОМИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Застосування сучасних технічних засобів у процесі навчання

  • Дистанційне навчання як самостійний елемент сучасної підготовки студентів

  • Активізація процесу навчання за допомогою проведення ділових ігор

  • Організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з використанням нових інформаційних технологій

  • КЕРІВНИЦТВО Й КОНТРОЛЬ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

  • Модульна система організації навчального процесу й рейтинговий контроль знань студентів

  • Організація роботи кураторів груп у вищій школі

  • Термінологічний словник розділу

  • НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

  • Шляхи та методи залучення студентів до здійснення науково-дослідної роботи

  • Науково-дослідна діяльність студентів магістратури

  • Термінологічний словник розділу

  • ОСОБЛИВОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ в РОЗВИНЕНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

  • Система вищої освіти в США

  • Система вищої освіти у Великобританії

  • Система вищої освіти у Франції

  • Система вищої освіти в Німеччині

  • Система вищої освіти в Японії

  • Формування професійних навичок у майбутніх фахівців Скандинавії

  • Вивчення й поширення Європейського та світового досвіду як одного з альтернативних методів навчання

  • ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ УКРАЇНИ

  • Адаптація української системи освіти до європейських вимог

  • Стратегія розвитку вищої освіти й забезпечення її якості

  • Термінологічний словник розділу

  • ПІСЛЯМОВА