• кожна вимога має бути спрямована на включення особистості в конкретну діяльність;
• недоцільно торкатись особистих таємниць вихованців;
• не можна принижувати гідність особистості.
Отже, система вимог у поєднанні з методами переконування і прикладу є важливим інструментом формування у вихованців переконань і слугує основою формування свідомої поведінки.
Загальну структуру методів, що забезпечують формування переконань і свідомості вихованців, наведено на рис. 41.
14.5. Які методи виховання спрямовані на організацію діяльності та формування умінь і навичок у поведінці? У чому їх сутність?
На засадах свідомості мають формуватися вміння, а також навички поведінки відповідно до встановлених правил і моральних норм. Процес формування вмінь і навичок, які б переросли у звички, є довготривалим і багатоаспектним. Для формування вмінь і звичок інколи потрібний не один місяць копіткої роботи. Проте така робота педагога вкрай необхідна, оскільки вона полегшує життєдіяльність особистості, готує вихованця до
Рис, 41. Загальна структура методів формування переконань і свідомості
активної участі в соціальний сфері буття. Цьому традиційно слугують методи вправ і привчання.
Вправи — це метод виховання, який передбачає планомірне, організоване, повторне виконання певних дій з метою оволодіння ними, підвищення їх ефективності та формування вмінь і навичок. Вправи мають забезпечити включення вихованця у конкретну діяльність, яка має певний сенс у його повсякденному житті. Це не повинна бути муштра. З метою формування певних умінь і навичок бажано віднаходити все нові й нові сфери діяльності для вихованця.
Метод привчання передбачає організацію планомірного й регулярного виконання вихованцями певних дій з елементами примусу та обов'язковості з метою формування конкретних звичок у поведінці. К.Д. Ушинський зауважував, що метод привчання потребує певного часу і відбувається під контролем за способами виконання дій. Він включає показ того, як виконується та чи та дія, а також закріплення правильних дій під контролем вчителя. Користуючись методом привчання, не завжди доцільно ставити завдання відкрито.
Методи вправ і привчання взаємопов'язані між собою, адже вони спрямовані на оволодіння вихованцями соціальним досвідом і системою вмінь та навичок у конкретній сфері соціальної діяльності. Особистість порівняно швидко засвоює норми та правила поведінки в суспільстві, в тому середовищі, в якому їй доводиться діяти. Проте в конкретній соціальній діяльності діти відчувають значні труднощі через брак умінь і навичок. Тому у вихованні, як і в навчанні, потрібна система доцільних вправ. При цьому важливо створювати виховні ситуації різних планів, наприклад такі, що мають конкретний життєвий сенс, ігрові та ін. Не можна виховати в дитини почуття сміливості лише через заучування поняття "сміливість". Потрібна організація системи вправ, спрямованих на подолання внутрішніх бар'єрів страху, обмеження в конкретних ситуаціях. Адже кожна дитина боїться замкненого темного простору. Для того щоб подолати цей стан, вихователі вдаються до вправ: піди в темне приміщення і відшукай там потрібний тобі предмет; пізно ввечері треба вийти на подвір'я та перевірити, чи закриті ворота, господарські споруди тощо. Поступово ситуації ускладнюються з урахуванням віку вихованців: у поході чергувати вночі біля наметів, обійти з товаришами територію розміщення туристської групи з метою з'ясування умов безпеки товаришів.
Структура методів організації діяльності та формування умінь і навичок подана на рис. 42.
Рис. 42. Методи організації діяльності та формування поведінки
14.6. Які методи спрямовані на стимулювання поведінки та діяльності вихованців і в чому їх сутність?
14.7. Яких педагогічних умов треба дотримуватись у процесі використання методів виховання?
Розділ 15. КОЛЕКТИВ І ОСОБИСТІСТЬ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка у запитаннях і відповідях» автора Кузьмінський Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 14. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ВИХОВАННЯ“ на сторінці 3. Приємного читання.