Розділ «5.3. Фактори впливу на хід педагогічного експерименту»

Для створення таких умов мається кілька можливостей:

1) зрівняння додаткових змінних, обумовлених особистістю, яка навчається (експеримент перехресних груп). Цей експеримент проводиться в два етапи. На першому етапі один клас є експериментальним, інший - контрольним, на другому етапі (у другому півріччі) - навпаки. Такий прийом використовується, головним чином, для зрівняння додатковою змінною, обумовленою особистістю учня.

У такому випадку експеримент проводиться за наступною схемою (табл.

5.1).

Таблиця 5.1. Схема експерименту перехресних груп

При цьому способі всі учні/студенти і вчителі/викладачі зможуть займатися як по-новому, так і по-старому, і їхні постійні властивості в однаковій мірі будуть впливати на ті й інші результати. Якщо попередні знання учнів також були відносно рівними, то додаткові фактори, що впливають на експеримент, взаємно компенсують один одного і домінуючим залишається ефективність нового навчального методу.

Для одержання об'єктивних результатів необхідно визначити знання учнів на трьох ступінях: до експерименту; після першого етапу; наприкінці експерименту.

Особливо висока об'єктивність перехресного експерименту, коли він проводиться в одній групі протягом одного уроку. У цьому випадку весь експериментальний матеріал треба представляти учням письмово, так, щоб викладачу не треба було давати в експериментальних і контрольних групах різні усні пояснення. Тоді такі фактори, як стан учителя, його майстерність і інші умови впливають на учнів як експериментальних, так і контрольних груп.

Необхідно звернути увагу на ту обставину, що методом перехресних груп не можна досліджувати вплив того чи іншого методу викладання на розвиток учнів (наприклад, на розвиток розумових здібностей). У цьому випадку в одній групі треба послідовно використовувати однакові методи викладання.

2) зрівняння додаткових змінних, обумовлених особистістю викладача. Однією з основних змінних при педагогічному експерименті є відношення учителя до експериментального матеріалу. Один учитель, наприклад, може бути прихильником нового методу, а інший ні. Тому в першому випадку вчитель буде прагнути якнайкраще реалізувати його, а у другому буде спостерігатися цілковита байдужість, що безперечно вплине на хід і результати експериментальної роботи. Ці обставини позначаються, звичайно, на результатах експерименту.

Для зрівняння додаткових змінних, зумовлених особистістю викладача, також застосовується перехресний експеримент. У такому випадку при сталості експериментальних і контрольних класів на другому етапі міняються викладачі. Експеримент відбувається за наступною схемою (табл. 5.2).

Таблиця 5.2. Схема експерименту із зрівнюванням додаткових змінних

Одним зі способів зрівняння викладачів з однаковим відношенням до експерименту є спосіб, коли в експериментальних і контрольних групах працює однакова кількість викладачів з однаковим відношенням до експерименту. Тоді експеримент може відбуватися за наступною схемою (табл. 5.3).

Схема експерименту із зрівнюванням додаткових змінних

Як видно з таблиці, при такому експерименті необхідно мати шість однакових класів:

I і IV класи - викладачі, що підтримують нове;

II і V класи - викладачі, що не підтримують нове;

III і VI групи - викладачі, що нейтральні.

Щоб уникнути включення додатковими змінними, зумовленими викладачами, необхідно вибрати людей приблизно з однаковими педагогічними здібностями.

4. Урівнювання додаткових змінних, зумовлених прийомами контролю.