Розділ «5.3. Фактори впливу на хід педагогічного експерименту»

Несвідомі помилки виникають, головним чином, унаслідок недостатньої теоретичної підготовленості до проведення експерименту, недотепного планування, використання суб'єктивних критеріїв оцінки результатів експерименту і т п.

Несвідомі помилки, у свою чергу, поділяються на випадкові і систематичні.

Перші виникають то в одному, то в іншому напрямку. Більшість з них компенсують один одного. Таким чином, їхній вплив на результати експерименту незначний. Якщо кількість випробуваних досить велике, то цими помилками можна зневажити.

Випадкові помилки можуть бути обумовлені, наприклад, різною кількістю учнів. Але при досить великій кількості експериментальних і контрольних класів виявляється приблизно рівна кількість сильних, середніх і слабких учнів.

При цьому треба врахувати також, що при педагогічних експериментах звичайне значення додаткових перемінних не виміряється, і тому не завжди можна сказати, чи є вплив обумовлених ними відхилень незначним (близьким до нуля) чи немає.

При систематичних помилках можна завжди виділити визначений напрямок чи тенденцію нагромадження. Ці помилки обумовлюють відхилення в результатах експерименту завжди в позитивному чи негативному напрямку. Такі помилки можуть істотно спотворити результати експерименту

Наприклад, вивчається вплив самостійної роботи учнів на глибину і міцність знань. В експериментальному класі робота проводиться у відмінно обладнаному кабінеті. А в контрольному класі навчання проходить у звичайному класі з обмеженим набором наочних посібників. Ясно, що умови навчання в даному випадку є причиною значних систематичних помилок.

Систематичні помилки можна звести до мінімуму великою кількістю випробуваних і чітким плануванням експерименту.

Практика показує, що причинами великих систематичних помилок при експерименті є, головним чином, помилки, що допускаються при плануванні експерименту чи в результаті того, що не були враховані які-небудь важливі фактори. Однієї з основних задач методики дослідницької роботи є знаходження правильних вихідних принципів для планування експерименту й інтерпретації результатів експерименту. Остання у значній мірі залежить знов-таки від того, як запланований експеримент.

Через те що при педагогічних експериментах добір експериментальних і контрольних класів часто утруднений (експеримент великий, експериментатор не може залишити місце роботи та ін.), то необхідно свідомо усунути чи зрівноважити додаткові змінні, котрі можуть спотворити результати експерименту. З цією метою можна використовувати такі способи.

1. Елімінування додаткових змінних.

Наприклад, у контрольному класі значний вплив на результати експерименту починають робити два дуже погано встигаючих учні. Ці учні допускаються до участі в експерименті, але їхні результати не враховуються.

В одному групі на результати експерименту впливає гамір, що доноситься з вулиці. Для його елімінування намагаються знайти інше приміщення.

Декілька учнів експериментального класу, особливо цікавляться експериментальним предметом (наприклад, фізикою), читають додаткову літературу, беруть участь у роботі відповідного гуртка Ясно, що ці учні будуть значно впливати на результати експерименту і. їхні результати необхідно елімінувати (виключити).

2. Складання еквівалентних експериментальних і контрольних класів на основі:

1) попарного порівняння, коли з наявних класів відбирають за визначеними ознаками (наприклад, за рівнем знань чи здібностей) двох найкращих учнів і поміщають одного в експериментальний, іншого в контрольний клас. За цими ж ознаками відбирають наступну пару і т.д. Тим самим учні розділяються для проведення експерименту на спеціальні групи, приблизно з рівним середнім рівнем здібностей

2) середніх оцінок і їхнього варіювання, коли знаходять середні оцінки і варіації з якого-небудь предмету. Попарно схожі групи, у яких арифметичні середні і стандартні відхилення приблизно однакові, відбирають у якості експериментальних і контрольних.

Ще більш об'єктивні результати одержують тоді, коли відбирають класи з однаковими показниками на основі попереднього експерименту (контрольних робіт).

Якщо немає однакових груп, можна не допускати до експерименту тих учнів, що під час попередньої перевірки дали зайві відхилення.

3. Урівнювання умов експерименту. При проведенні педагогічного експерименту в експериментальних і контрольних класах повинні бути створені рівноцінні умови.