Розділ 4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень

- Відкритий університет Каталонії uoc.es;

- Відкритий Британський університет;

- Англійський Політехнічний Університет (Anglia Polutechnic University) apu.anglia.ac.uk, що має у своєму складі незалежну лабораторію ULTRALAB (ultralab.anglia.ac.uk), яка займається розробкою і впровадженням електронний навчаючих систем та організацією на їх основі системи неперервної дистанційної освіти.

За оцінками міжнародних організацій, у промислово розвинених країнах інвестиції у сфері інформатизації перебувають на рівні 12-13% загальних бюджетних витрат. Віддача сфери інформатизації досить суттєва і в деяких державах становить 25-30% кількості бюджетних надходжень.

Високий і складний рівень сучасної науки, техніки, виробництва, освіти і культури пов'язаний з постійним зростанням обсягів нової інформації, зростанням швидкостей її розповсюдження Щоденно у світі видається величезна кількість друкованої продукції (понад 600 тис назв книг і 9 млн. статей), здійснюється понад 400 тис винаходів, висуваються чисельні гіпотези і припущення Тобто світ стає все більше поінформованим. І не випадково, що останнім часом з'явились такі поняття, як інформаційний вибух, інформаційна криза Вони підкріплюються десятками яскравих прикладів, які порівнюють величезну кількість публікацій, повідомлень засобів масової інформації з більш обмеженими можливостями окремої людини

Наукове поняття інформації багато в чому відмежовується від змістового боку повідомлень, виділяючи їхній кількісний аспект На основі цього виникає поняття кількості інформації, яке визначається як величина, зворотно пропорційна до ступеня вірогідності тієї події, про яку йде мова в повідомленні Чим більш вірогідна подія, тим менше інформації містить повідомлення, що вона відбулася, і навпаки

Щоб акцентувати увагу на суттєвому змісті інформації, часто використовують термін "семантична інформація" - тобто інформація, що має певний сенс який можна зрозуміти й для визначення кількості інформації в інформатиці існує спеціальна одиниця, що має назву "біт" (від англ. скор. binary digit - двійкова одиниця). Один біт кодується в комп'ютері за допомогою напруги, що приймає значення 0 В і 5 В, Таким значенням напруги відповідає два значення бінарного символу: 0 і 1.

Звичайно інформація зберігається в машинних кодах, які мають довжину в один або декілька байтів. Одному байту відповідає 8 біт, слову - 16 біт, або 2 байти. Інформаційна ємність пам'яті комп'ютера вимірюється кіло- і мегабайтами.

Один кілобайт (Кбайт) містить 210=1024 байт (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Поява наукового поняття інформації дала можливість розкрити новий аспект матеріальної єдності світу, дала можливість підійти з єдиної точки зору до багатьох, на перший погляд, зовсім не схожих між: собою процесів; передачу повідомлень по технічних каналах зв'язку, робота електронних обчислювальних машин, різноманітних процесів управління тощо. Все пов'язано з процесами передачі, зберігання і обробки інформації. Поняття інформації відіграло тут роль, аналогічну поняттю енергії у фізиці, яке також дає можливість з загальної точки зору описувати найрізноманітніші фізичні процеси.

Поняття про інформацію вважається загальнонауковим, і тому зміст терміну уточнюється залежно від галузі його застосування. В понятті інформації розрізняють два аспекти.

По-перше, інформація виступає мірилом організації системи, Математичний вираз для інформації тотожний виразу для ентропії, взятої з протилежним знаком. Як ентропія системи відображає ступінь її невпорядкованості, так інформація характеризує її організацію. Так сприйнята інформація відображає внутрішній стан системи чи процесу самих по собі і може бути названа структурною інформацією,

По-друге, від структурної інформації слід відрізняти інформацію, завжди пов'язану з відношенням двох процесів. Теорія інформації звичайно має справу саме з відносною інформацією, котра тісно пов'язана з відображенням. Це полягає ось у чому. Якщо з предметом відбуваються зміни, що відображають вплив на нього іншого предмета, то можна сказати, що перший предмет стає носієм інформації про той, котрий впливає на нього.

Інформаційне забезпечення є обов'язковою умовою ефективного проведення і одночасно невід' ємним складовим елементом кожного наукового дослідження. Тому цілком закономірно, що більшість вчених біля 1/3 свого робочого часу витрачають на збирання і опрацювання наукової інформації. І цей показник має тенденції до зростання.

4.2. Типологія наукової інформації та основні види видань

Інформація передається в просторі і за часом. Її джерелом може бути будь-який об'єкт. Не випадково кібернетика з інформацією пов'язує обов'язкову умову - безперервний процес одержання, обробки та передачі відомостей.

Носієм інформації завжди виступає фізичне середовище, в якому вона фіксується. Ним може бути папір, фотоплівка, клітина мозку, магнітні стрічки і диски, чарунки пам'яті комп'ютера. Сучасна техніка пропонує все нові і нові різновиди носіїв інформації. Для кодування інформації в них застосовуються електричні, магнітні й оптичні властивості матеріалів. Розроблюються носії, в яких інформація може фіксуватись на рівні окремих молекул.

Важливою умовою, якій повинен відповідати будь-який носій інформації, є можливість зчитувати з нього інформацію. Відомості, вміщені у друкованих джерелах, може читати людина. Інформацію, закодовану на машинних носіях, може "читати" (точніше, декодувати) комп'ютер. При цьому відомості, фізично зафіксовані на будь-якому носії інформації, являють собою набір символів. У друкованих джерелах - це літери, цифри та інші знаки, на фотографії - набір точок різного кольору або ступеня яскравості.

Щоб передавати різноманітну друковану інформацію, потрібно не так вже й багато символів Наприклад це можуть бути літери алфавіту (в українському їх 33, в латинському 26), 10 цифр і декілька десятків знаків. Набір цих символів дає можливість фіксувати величезні обсяги інформації Більше того, все написане, наприклад, із застосуванням українського алфавіту можна перекласти на будь-яку іншу мову без втрати інформації.