Розділ «8.3. Складання списку літературних джерел»

Назву видання вказують у такому вигляді і послідовності, як і на його титульній сторінці. Скорочувати слова у назві не дозволяється. У додаткових елементах бібліографічного опису застосовують уніфіковані скорочення (їх буде наведено у конкретних прикладах бібліографічних описів далі).

При потребі назву видання доповнюють деякими додатковими відомостями про нього, які характеризують його тип (монографія, довідник, навчальний чи методичний посібник тощо), призначення (для якої категорії читачів призначене - школярі, студенти, викладачі та ін.), відомості про офіціальний характер видання, про те що його перекладено з іншої мови та інші. Перед першими відомостями цієї групи ставлять дві крапки (:). У разі потреби навести кілька із вказаних відомостей, їх відокремлюють крапкою.

Відомості про авторство наводять у тому разі, коли книгу написано колективом із трьох і більше авторів. До них відносять також відомості про тих осіб, що брали участь у створенні книги (це може бути відповідальний редактор, перекладач тощо). Перед відомостями про авторство ставлять умовний розділовий знак у вигляді похилої лінії (/).

Відомості про повторність видання наводять в уніфікованій формі незалежно від того, як їх вказано у самому виданні. Спочатку арабськими цифрами вказують порядковий номер видання арабськими цифрами, до якого через дефіс додається відмінкове закінчення, наприклад: 3-є випр. і доп. вид.

Місце видання, тобто місто, у якому знаходиться видавництво або установа, що здійснила видання, вказують повністю у називному відмінку. Як виключення, скорочують назви Києва - К., і для літератури, виданої російською мовою, назви Москви - М., Ростова-на-Дону - Ростов н/Д, і в літературі минулих років Ленінграда - Л (тепер Санкт-Петербургу - СПб). Відокремлюють позначення місця видання від попередніх відомостей знаком тире (-).

Назву видавництва або установи, що здійснила видання, наводять у називному відмінку, стисло, так, як це зроблено у самому виданні. Між попереднім елементом опису і назвою видавництва ставлять дві крапки. Назву видавництва у лапки не беруть, наприклад: - К.: Генеза.

Рік видання завжди вказують арабськими цифрами (без буквених позначень) і відокремлюють від попереднього елемента комою.

Кількість сторінок дає уявлення про обсяг друкованої праці. Вказують кількість сторінок арабськими цифрами з додаванням позначення одиниці підрахунку: "с" (сторінки). Для деяких видань його обсяг вказують в інших одиницях, наприклад стовпчиках - "стп" (це характерно для енциклопедичних видань).

У кожному конкретному виданні елементи бібліографічного опису конкретизуються і мають деякі специфічні особливості.

Бібліографічний опис книги одного автора включає прізвище та ініціали автора, назву книги, відомості, що уточнюють зміст, призначення та повторність видання книги, місце видання, рік видання і кількість сторінок у книзі.

Приклади:

Бабанский Ю.К. Проблеми повышения педагогических исследований: Дидактический аспект. - М.: Педагогика, 1982. - 192 с.

Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения: Монография. - М.: Педагогика, 1981. - 186 с.

Лутай В.С. Філософія сучасної освіти: Навчальний посібник. - К.: Центр "Магістр-8" творчої спілки вчителів України, 1996. - 256 с.

Машбиц Е.И. Психологические основы управления учебной деятельностью: Методическое пособие. - К.: Вища школа, 1987. - 224 с.

Прокопенко І.Ф. Людина у світі економіки та бізнесу: Експериментальний підручник. -Харків: Основа, 1995. - 310 с.

Бібліографічний опис книги двох авторів включає прізвища обох авторів, відокремлені комою, та всі інші елементи опису книги.

Приклади:

Ботвинников А.Д., Ломов Б.Ф. Научные основы формирования графических знаний, умений и навыков школьников. - М.: Педагогика, 1979. - 256 с.

Василевская А.М., Пономарева Р.А. Развитие технического творческого мышления у подростков и юношества. - К,: Вища школа, 1982. - 144 с.