Розділ 10. ЗАСТАВА ВЕКСЕЛІВ

ЕКОНОМІЧНІ ПІДВАЛИНИ ЗАСТАВИ ВЕКСЕЛІВ

Одним із способів забезпечення зобов'язань боржників і отримання банківського кредиту є застава.

Застава — це забезпечення повороткості кредиту у випадку невиконання своїх зобов'язань боржником щодо повернення кредиту і (або) несплати процентів за ними шляхом обертання вимог банку-кредитора на стягнення вартості заставленого майна.

У заставу можуть передаватися будь-які речі, цінності, папери, інше рухоме й нерухоме майно та майнові права. Серед розмаїття заставного кредиту для учасників господарського життя особливо важливою є застава векселів.

Механізм заставних операцій з векселями передбачає такі дії:

• банк відкриває спеціальний позичковий рахунок і відображає в ньому суму наданої позички лід забезпечення прийнятих векселів;

• позичка оформлюється без зазначення терміну або до настання строку погашення векселів;

• позички надаються шляхом видачі клієнтові чекової книжки;

• співвідношення вартості прийнятих у заставу векселів і наданих кредитів визначається банком кожному конкретному клієнтові залежно від Його кредитоспроможності та надійності пред'явлених ним векселів.

Кредитування під заставу векселів охоплює:

• реальну операцію відвантаження товарів, виконаних робіт чи наданих у кредит послуг на їхню суму;

• отримання векселів як забезпечення зобов'язань;

• отримання кредиту під заставу векселів;

Економічні підвалини застави векселів

• погашення кредиту, що отриманий під заставу векселів;

• продаж банком заставлених векселів у випадку непогашення заборгованості за кредитом. При цьому залишкова сума, яка утворюється після примусового відшкодування заставного кредиту, повертається заставодавцеві.

Для підприємств, у яких досить інтенсивними є вексельні розрахунки і постійно нагромаджуються значні пакети векселів, застава векселів стає найзручнішою формою оперативного отримання кредиту. Основу застави векселів становить особлива і досить еластична форма кредитних операцій, у ході яких позички надаються під заставу векселів у формі відкриття у банку спеціального позичкового рахунку, розмір якого постійно узгоджується у відповідному відсотковому співвідношенні з наданими векселями, що отримані у забезпечення звичайних позичок.

Дана форма вексельного кредиту називається вексельним онколем (англ. on coll — за вимогою), ломбардним кредитом під векселі чи позичкою за вимогою. її відмітною рисою є те, що кредит відкривається в одній із двох форм: 1) як безперервний процес кредитування під заставу векселів, з пакету яких своєчасно вилучають ті, строки платежів за якими незабаром настають; 2) кредитування під заставу векселів на строк, що є меншим від терміну погашення заставлених векселів. Змістові цієї форми кредиту відповідає стягнення звичайного банківського процента на кредит. А у деяких випадках стягуються і комісійні.

Загальноекономічною основою кредиту під заставу векселів є рух векселів у процесі їхнього обігу. Цей рух пов'язаний із нерівномірністю надходжень і видатків учасників господарського життя і покликаний гарантувати безперервність виробничо-збутових операцій і вчасність повернення кредиту. Для комерційних банків необхідність забезпечення гарантій спроможності платників зумовлює застосування такої сукупності правових відносин між ними і позичальниками, за якою банки на випадок неплатежу дістають першочергове право задовольняти свої вимоги коштом платежу за векселями без учинення судового позову.