Розділ 10. ЗАСТАВА ВЕКСЕЛІВ

Не рекомендується приймати у забезпечення застави:

• неакцептовані переказні векселі;

• недоміцильовані векселі;

• векселі терміном платежу "за пред'явленням", якщо не визначено строк пред'явлення;

• векселі зі строком платежу, що є менший, ніж термін повернення кредиту;

• векселі тих юридичних осіб, які допустили їх опротестування впродовж останнього року.

Оскільки операції застави векселів передбачають, що банки приймають векселі зі строком погашення не пізніше дня повернення основної суми кредиту, то заставний кредит загалом надається терміном не більше ніж на три місяці. Вартість застави при цьому оцінюється за ринковим курсом цінних паперів, а не за номіналами векселів. Ураховуючи специфіку вексельних зобов'язань, вона має перевищувати суму вимог. Практика свідчить, що конкретна ставка заставного кредиту залежить від наслідків експертизи доброякісності векселів, рівня кредитоздатності позичальника, стану ринку кредитних ресурсів та інших факторів, які впливають на ризик вексельного обігу і цим визначають найвищу допустиму межу співвідношення між вартістю заставлених векселів і величиною наданого кредиту. Дане співвідношення може коливатися у межах 60—90%.

Розмір застави випливає із необхідного забезпечення величини кредиту, тому він завжди має бути більшим, ніж наданий під неї кредит. Найвищим рейтингом якості у закордонній практиці застави користуються державні цінні папери з високою урядовою гарантією і здатністю оборотності. При наданні їх у заставу максимальна сума кредиту може сягати 95% їхньої вартості. І навпаки, якщо банк не володіє вірогідною інформацією про векселедавця (акцептанта) і першого (останнього) векселетримача, такий вексель оцінюється як мало якісний. Даний факт і визначає заставну величину вартості векселів у банку. А у випадках невстановлення якості поданого до застави векселя кредит під нього може становити лише суму, яка не перевищує 10% номіналу.

До недостатньо забезпечених векселів у ринковій економіці, як правило, належать боргові зобов'язання новоутворених фірм, інших суб'єктів господарського життя з невеликим фінансовим досвідом чи й зовсім без нього. Недостатньо забезпеченими також уважаються векселі тих компаній, які переживають ті або інші труднощі чи збираються використати надану їм позичку для отримання іншої, прагнуть злитися з іншими фірмами тощо.

Встановлений розмір кредиту під заставу має забезпечувати достатню гарантованість погашення кредиту, процентів за користування ним, покриття можливої недоїмки на випадок прострочення терміну погашення отриманої суми, що передбачається умовами кредитного договору (з урахуванням іО-денного прострочення повернення кредиту), відшкодування інших затрат банку, пов'язаних із пред'явленням векселя до платежу. Для зменшення свого ризику комерційні банки при укладенні кредитного договору застави зазначають, що за невиконання їхніх вимог та утворення простроченої заборгованості вони набувають прав не тільки продати заставлені векселі, а й вимагати розпродажу всієї решти майна боржника для покриття простроченого боргу.

Векселі, які приймаються у забезпечення застави, по* винні відповідати усім формальним вимогам, шо висуваються до обліковуваних векселів. Так само робляться оцінка й перевірка правильності та безперервності проставлення передавальних написів, оцінка надійності платежу, порядку зберігання векселів у банку та ін. Погашення заборгованості за даним видом кредиту здійснюється тим боржником, який отримав позичку під заставу векселів. При цьому для кожного клієнта встановлюється відповідна норма кредитного процента, у межах якого він може використати кошти відкритого йому поточного рахунку. Оскільки розмір кредиту цілком залежить від масштабів кредитоздатності клієнта і якості поданих у заставу векселів, тут діє така закономірність: ним більший авторитет і платоспроможність мають особи, які підписали даний вексель, тим вища його якість і тим більшу суму кредиту можна отримати від його застави.

Для укладення договору застави векселів клієнти подають до комерційного банку такі документи:

• заяву, у якій викладено зобов'язання дотримуватися умов заставного рахунку та вказані цільове призначення кредиту, сума кредиту, строки його використання і конкретний термін погашення;

• копії засновницьких документів позичальника та інших документів, що мають засвідчити правову дієздатність клієнта в отриманні кредиту, засвідчені нотаріусом;

• техніко-економічне обґрунтування кредитованої операції та розрахунок її економічної ефективності;

• бухгалтерські й статистичні звіти, а також висновки аудиторських закладів про фінансовий стан позичальника;

• оригінали векселів, що пропонуються для застави, з реєстром і двома ксерокопіями кожного векселя;

• документи, які підтверджують товарний характер векселів;

• картку зі зразками підписів і відбитком печатки, якщо клієнт обслуговується в іншому банку.

Заставна вартість узгоджується з векселетримачем за кожним векселем окремо. Коли позичальник не погоджується із заставною вартістю векселів, що її встановлює банк, вони повертаються йому взамін розписки банку. Після завершення експертизи реєстр векселів ще раз уточнюється. Із нього викреслюються векселі, що не відповідають вимогам банку і повернені тримачеві. Якщо питання про згоду банку на укладення договору застави векселів вирішене позитивно, складається остаточний реєстр прийнятих векселів і такий договір підписується.