Розділ «3.6. Рольова поведінка в професійному спілкуванні правоохоронця»

Рольова поведінка - це вміння та навички здійснювати необхідний вибір різноманітних видів поведінки, поведінкових реакцій, що обумовлені вимогами і характеристиками соціальної ролі, а також особливостями соціальної групи, соціального оточення. Кожна людина є виконавцем багатьох соціальних ролей. Тому, пояснення і розуміння людської поведінки обумовлено, в першу чергу розпізнаванням рольового репертуару особистості.

Під рольовою поведінкою правоохоронця П.Я.Пригунов розуміє сукупність способів, форм і методів взаємодії, що відповідають вимогам формальних та неформальних соціальних норм, поглядів, установок тієї соціальної групи, в якій знаходиться співробітник, і в якій він виконує власні функціональні обов'язки.

Носков В.А. (1989) під рольовою поведінкою співробітників правоохоронних органів розуміє поведінку, в якій регулюється зовнішній вигляд людини, маскуються його внутрішні стани, що створює у оточуючих необхідні для співробітника уявлення. Роль це "маска", яку співробітник надягає з метою попередження, виявлення і розкриття злочинів. Більшість рольових "масок" спрямовані на встановлення психологічного контакту з об'єктами зацікавленості. Рольова поведінка вимагає знати:

• зміст ролі та її складність;

• визначеність ролі.

Суттєве значення для реалізації такої поведінки є майстерне використання вербальних та невербальних засобів.

Внутрішній зміст рольової поведінки співробітників визначається особистісними властивостями, ступенем психологічної підготовленості до здійснення рольової поведінки, наявністю досвіду рольової поведінки. До зовнішніх факторів рольової поведінки можна віднести специфіку проявів вербальних та невербальних засобів спілкування, а також артистичні здібності. Завдяки артистичним здібностям та сформованим на їх основі спеціальним вмінням до рольового перевтілення, безпомилкового розігрування ролей різних соціальних та професійних типів, правоохоронець може приховувати власну професійну належність та виконувати професійні завдання.

До компонентів рольової поведінки відносяться: професійний статус, роль та створювані в залежності від ситуації лінії поведінки.

ПП Горностай визначив особистісні параметри, які виступають детермінантами рольової поведінки. До них відносяться:

• локус рольового конфлікту - конструкт, який визначає схильність вибирати одну з двох стратегій поведінки в рольовому конфлікті (ектстернальну чи інтернальну);

• рольове переживання - емоційний стан, що супроводжує рольову поведінку особистості;

• потреба в рольовому переживанні - потреба в новому емоційному досвіді, який отримує особистість в процесі виконання ролей;

• рольова компетентність - здатність особистості володіти своїми психологічними ролями та включати рольову поведінку в процесі життєдіяльності.

Рольова компетентність особистості (по П.П.Горностаю) складається з чотирьох компонентів:

• рольова варіативність - різноманітність рольового репертуару;

• рольова гнучкість - вміння легко переходити від однієї ролі до іншої;

• рольова глибина - володіння глибинною структурою ролей та его-станів;

• рольова децентрація - здатність до перевтілення, рольова емпатія і рефлексія.

До психологічних механізмів рольової поведінки психологи відносять: