• ідентифікацію - ототожнення особистості з деякими особистостями або групами;
• наслідування - свідоме чи несвідоме відтворення моделей поведінки та досвіду інших людей;
• імітацію - усвідомлений потяг копіювати певну модель поведінки в умовних обставинах;
• копіювання - процес відтворення окремих рухів і операцій з метою дублювання зразка в реальному плані;
• навіювання - процес неусвідомлюваного відтворення особистістю внутрішнього досвіду, думок, психічних станів тих осіб, з якими доводиться спілкуватися;
• соціальну фасілітацію - стимулюючий вплив поведінки одних осіб на діяльність інших, в результаті чого їх діяльність відбувається вільніше та інтенсивніше.
"Репертуар" рольової поведінки правоохоронця залежить від специфіки завдань, які вирішуються та від його підготовленості до демонстрації певного набору ролей. У досвідчених співробітників рольовий репертуар більш широкий ніж у молодих.
Асямов С.В.Пулатов Ю.С. (2001) розрізняють три види рольової поведінки правоохоронця:
• конспіративно-рольова;
• особистісно-рольова;
• ціле рольова.
При конспіративно-рольовій поведінці співробітник маскує свою належність до органів і представляється рибаком, відпочивальником, покупцем, виходячи зі службової доцільності.
При особистісно-рольовій поведінці правоохоронець приховує власні особистісні властивості і стани. Він повинен вміти призводити враження простака, який вірить в усе, що йому кажуть, довірливою особою, невиправним оптимістом тощо.
Цілерольова поведінка проявляється в маскуванні мети бесіди, зустрічі.
При виборі рольової поведінки необхідно дотримуватися важливих вимог (Носков В.А., 1989; Асямов С.В.Пулатов Ю.С, 2001):
1. Відкрита роль повинна сприяти негласній. Вибір ролі повинен надавати можливість встановлення контакту з потрібною людиною, завоювання її довіри.
2. В ролі повинні бути аспекти, які пояснюють зацікавленість правоохоронцем людини, з якою він вступає в контакт. Роль повинна бути пов'язана з інтересами та потребами об'єкта зацікавленості.
3. Перше враження від рольової поведінки правоохоронця повинно бути позитивним і його поведінку повинні віднести до референтної групи.
4. Чим більше людина грає самого себе, тим більш обґрунтована рольова поведінка. Роль повинна відповідати індивідуально-психологічним та фізіологічним властивостям правоохоронця.
При формуванні навичок рольової поведінки необхідно опанувати маскувальними засобами:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Комунікативна підготовка співробітників правоохоронних органів» автора Розов В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.6. Рольова поведінка в професійному спілкуванні правоохоронця“ на сторінці 2. Приємного читання.