Мешканець дирижабля прокинувся від яскравих сонячних променів, які проникали в гондолу. Сонце тільки вставало, йому ще належало пройтися вгору та знову вниз по небесному куполу. А поки що, готуючись до підйому, воно зависло над горизонтом, і здавалося Мешканцеві: летить воно одночасно з дирижаблем і на такій самій висоті.
Мешканець підвівся з табурета, на якому заснув минулого вечора, і підійшов до вікна-ілюмінатора. Землі внизу він не побачив: між нею та дирижаблем тяглося нескінченне хмарне покривало. Важко зітхнувши, він відійшов од вікна й раптом побачив хлопчика років восьми, що перелякано притиснувся спиною до поперечної стінки гондоли.
«Невже вони почули мене?!» – подумав Мешканець, і щаслива усмішка з'явилася на його обличчі.
Побачивши цю добру усмішку, хлопчик мовби відтанув трохи й дивився тепер на Мешканця з цікавістю й без переляку.
– Тебе прислали звідти? З Політбюро? – запинаючись, запитав Мешканець.
Хлопчик щось прошепотів.
– Та ні, не говори! – махнув рукою старий. – Звідки тобі знати, хто тебе послав!
Мешканець підвівся й підійшов до хлопчика.
– А як тебе звати? – запитав він лагідним м'яким голосом.
– Мика, – відповів хлопчик.
– Красиво. Хороше російське ім'я. А мене називай дідусем.
– Добре, дідусю.
Сльоза скотилася по щоці Мешканця дирижабля й капнула на дощану підлогу гондоли. Хлопчик обернувся до вікна-ілюмінатора і, ставши навшпиньки, спробував дотягнутися до нього.
– Почекай, Мико! – зупинив його дідусь.
Він поставив табурет упритул до стінки і допоміг хлопчикові на нього вибратися. Тепер Мика міг бачити величезні небесні простори.
– Онде внизу – наша Батьківщина! – говорив дідусь, стоячи поруч.
Мика, хоч і стояв на табуреті, був нижчим за Мешканця. Він із цікавістю заглядав униз.
– А що це, дідусю? – запитав він, показуючи пальцем на пелену хмар, із-за яких Батьківщину не було видно.
Дідусь зітхнув.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бікфордів світ» автора Курков А.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „24“ на сторінці 1. Приємного читання.