TextBook Соня, Золотницький, Калинович i Лiкар. Лiкар чоломкається з Золотницьким i Калиновичем.
Золотницький. Як же здоров'я слабого?
Лiкар. Здоров'я його тепер цiлком залежить вiд операцiї, я вже два рази йому говорив, а вiн i слухать не хоче про операцiю. Зараз страшенно тривожиться тим, що шахмейстера нема з вiвцями, а пiслязавтрього збирається їхать куповать вiвцi… Менi нема чого тут робить, прощайте!
Соня. Я вас не одпустю! Прошу оставатись. Ми тата умовимо, i вiн згодиться на операцiю.
Лiкар. Навряд. Страшенно упертий чоловiк.
Соня (до Золотницького). Може, хоч вас послухає, бо ми й Справдi не можемо нiчого подiять.
Золотницький. Попробуєм разом всi умовлять.
Соня. Так ви зостанетесь? Прошу!
Лiкар. Ради операцiї зостанусь. Операцiя - єдиний рятунок.
Соня. Спасибi. Поки лiкар бiля слабого, всi надiються, всiм легше. (Простягає руку лiкаревi.) Спасибi, велике спасибi.
Лiкар. Дозвольте ж менi поки що де-небудь одпочить, бо я сьогодня мало спав.
Соня. Я зараз вам приготую кiмнату. (Вийшла.)
Золотницький. Скажiть, будь ласка, єсть надiя?
Лiкар. У нього нарив бiля почок, i вже назрiв. Треба сьогодня ж зробить операцiю, бо коли прорве нарив всередину - зараженiє кровi i мортус! Я йому казав про це, а вiн нiзащо не хоче операцiї, не вiрить.
Золотницький. Що ж за хвороба, вiд чого?
Калинович. Пам'ятаєте, поїхав на iменини копи оглядать?!
Золотницький. Ну?
Лiкар. Гуси скубли копу пшеницi, вiн страшенно озлився на гусей, що таку потерю роблять, схопився з бiгункiв i побiг за ними по уклону - хотiв убить гуску… Бiг, себе не тямлячи, та через ритвину схибнувся, упав з розмаху навзнак i одбив почки! От що гуси зробили!
Золотницький. Класична птиця! Рим спасла, а хазяїна погубила!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хазяїн» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА VII“ на сторінці 1. Приємного читання.