Пузир, Марiя Iвановна i Соня, а потiм Феноген. Марiя Iвановна i Соня помагають Пузиревi.
Пузир. Ой, ой! Тихо! Ой! Мабуть, щось всерединi порвалось. Ой, ой! Як дихну, неначе ножем рiже по животу, ой!!
Соня. Я посилаю зараз за лiкарем, тату!
Пузир. Не треба. Фельшара краще… Ой… фельшара, лiкаря не треба.
Садять на диван. Входе Феноген. До Сонi тихо: "Послав". Робiтники вийшли.
Феноген, ой! Я бачив, що у двiр їхав Маюфес, де вiн?
Феноген. Тут.
Пузир. Посадили?
Феноген. Не питав.
Пузир. Поклич… Покли… ой! Поклич!
Феноген. Хоч одпочиньте.
Соня. Таточку, нехай потiм, вам важко говорить.
Пузир. Поклич!
Феноген (iде). Що його робить? Григорiй Моисеевич ще гiрше розтривоже… Треба самому сказать. (Вертається.)
Пузир (через сльози). Чого ж не йдеш? Не муч, клич!
Феноген (про себе). Що буде, то буде - однаково, скажу… Та я сам все знаю!
Пузир. Говори… Посадили?
Феноген. Посадили!
Пузир. О-о-о!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хазяїн» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА XVII“ на сторінці 1. Приємного читання.