• 3) Самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів виробленої продукції, встановлення цін відповідно до витрат виробництва з дотриманням чинного законодавства;
• 4) Вільне наймання працівників;
• 5) Залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, яке не заборонене або не обмежене законодавством;
• 6) Вільне розпорядження прибутком (його розподіл), який залишається після внесення платежів, встановлених законодавством;
• 7) Самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Крім зазначених принципів, які значною мірою відображають правові основи підприємництва, кожне підприємство в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки повинно діяти на принципах господарського (або комерційного) розрахунку. Такими основними принципами є:
• o самоокупність;
• o самофінансування;
• o самозабезпечення;
• o матеріальна зацікавленість;
• o економічна відповідальність;
• o господарська самостійність у межах чинного законодавства у поєднанні з контролем державних органів за його дотриманням.
Найважливішими рисами господарського розрахунку є:
• 1. Отримання прибутку на основі створення необхідних суспільству товарів і послуг та підвищення ефективності виробництва;
• 2. Економічна відповідальність за результати невмілого господарювання, неефективного використання ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових). Наслідком такого господарювання може стати банкрутство. Тому західні науковці називають свою економіку системою прибутків і збитків.
Про економічну відповідальність господарського розрахунку свідчить той факт, що у США з приблизно 600 тис. нових, переважно малих фірм, які щорічно виникають, розорюються майже 400 тис. У Великобританії протягом першого року банкрутує кожна четверта фірма, в Японії - кожна сьома з десяти протягом 5 років.
Підприємства несуть економічну відповідальність перед іншими підприємствами за виконання (невиконання) своїх договірних зобов'язань, за виконання замовлень держави, перед споживачем, банками тощо. Договірні зобов'язання, як правило, виконують з точністю не лише до конкретної дати, а й до певної години. Тому у розвинутих країнах відпала необхідність у будівництві великих складських приміщень, зберіганні значних запасів продукції на складах. Правилом для ділової людини є дотримання й усної обіцянки. Порушення цього правила неминуче призведе до відмови бізнесменів мати ділові стосунки з такими партнерами.
Суб'єкт підприємництва
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Умови та принципи підприємництва“ на сторінці 2. Приємного читання.
