• 10. Проринкове управління; поступові зміни на ринковій основі. Державний менеджмент має бути сфокусований на покращенні організаційної ефективності, що включає:
– o підтримку дискусій з пристосованості програм і цілей між відповідними агентствами і міністерствами, перед якими вони звітують;
– o порівняння в процесі впровадження нових вимірювальних механізмів для підвищення ефективності, включаючи основану на конкретних результатах праці зарплату;
– o забезпечення інформації для моніторингу і оцінки ефективності і раціональності дій організації і її програм;
– o вивчення витрат і результатів на основі чітко сформованих бюджетних коштів і очікуємий результатів дій організації (бюджетування по результатам);
– o порівняння ефективності близьких по характеру діяльності організацій чи подібних дій в різних організаціях і ідентифікації тих видів діяльності, де можна удосконалюватися.
Поряд і з цим, існують суперечливі думки стосовно розвитку конкурентоспроможності між державними установами, оскільки поряд зі стимулюючим ефектом існують і негативні наслідки, які витікають з відмінності державних і комерційних організацій.
Крім організаційної діяльності, державний менеджмент орієнтується на новий тип прийняття рішень в державному секторі, включає удосконалений контроль і відповідальність з розвитком точної і добре вивченої інформації про виконання всіма, хто надає суспільні послуги; інформацію щодо процесу бюджетного планування; мотивацію і стимули для державних службовців для покращення якості їх послуг і зменшення вартості. Введення "менеджеризму" в діяльність державних організацій включає п'ять тилів індивідуальної підконтрольності як необхідного мінімуму для відповідальності службовця:
• 1.Правовий контроль (законодавче регулювання);
• 2.Фінансовий контроль (як витрачаються державні кошти);
• 3.3 позиції реалізації політики (досягнення цілей, виконання обіцянок і очікувань);
• 4.Демократичний контроль (інформація і консультування з вибірковими органами, зв'язки з громадянами):
• 5.Етичний контроль (дії відповідно до етичних норм).
Критика менеджеризму ведеться за рядом напрямків.
По-перше, критики заперечують розгляд громадян в якості клієнтів, при цьому стверджують, що "уряди - не ринки" і "громадяни - не клієнти, а джерело політичної влади". Адміністрація не має своїх клієнтів, а повинна захищати різні суспільні інтереси всіх громадян. Державна адміністрація не переслідує цілі отримання прибутку, це - обслуговуюча система, її мета полягає в найкращому виконанні законодавчих функцій. Вона не виробляє "акціонерної вартості".
По-друге, неможливо замінити норму закону на ринкову поведінку. Для демократичного управління необхідно, щоб право, а не конкуренція, керувало державною бюрократією.
По-третє, порівняння доходів з витратами, орієнтація на клієнта, виробництво товарів і послуг є першочерговою задачею держави. Державне підприємство. Заходи держави повинні бути не тільки ефективними, але й правовими, демократичними, легітимними, політично відповідальними.
Отже, для України важливість концепції державного менеджменту визначається, перш за все, пошуком адекватних новим реаліям підходів, зосереджених на удосконаленні системи управління, а також впровадженням ринкових механізмів в державні і муніципальні структури управління, подолання бюрократія, реформування державного управління.
ПРИРОДА ТА ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПІДПРИЄМНИЦТВА
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки“ на сторінці 2. Приємного читання.
