– o подорожчання грошей, підвищення відсоткової ставки;
– o зменшення інвестицій.
Скорочення обсягу виробництва, зайнятості, доходів, сукупного попиту.
Якщо Комітет вважає за необхідне збільшити резерви банків, то уряд купує на ринку державні облігації, векселі та інші цінні папери. Гроші надходять до банків і поповнюють резерви, що має відповідні наслідки;
2. Регулювання відсоткової ставки. Федеральні резервні банки надають позики звичайним банкам і одержують відсоток, який називають дисконтною ставкою. Якщо вона зростає, то відповідно зменшуються резерви банків, і далі за схемою.
Інвестиційна політика держави тісно переплітається з фінансовою і кредитною політикою і реалізується через її механізми. Однак інвестиційна політика має й власний механізм, пов'язаний з амортизацією.
На відміну від інших витрат і виробництва - матеріальних та заробітної плати, які регулюються ринком, витрати засобів праці регулюються, як правило, державою. Отже, держава впливає на темпи науково-технічного прогресу. Крім того, вона перешкоджає приховуванню частини прибутків від оподаткування віднесенням їх до амортизаційних відрахувань. Для того щоб прискорити розвиток науки і техніки, технічно оновити виробництво, держава підвищує ставки амортизаційних відрахувань і цим прискорює повернення вартості основного капіталу як джерела модернізації виробництва. Про значення цього засобу розвитку виробництва свідчить той факт, що реформа амортизації була одним з головних заходів "рейганоміки". У той період строки амортизації промислових машин і обладнання скоротилися з 12,7 до 5 років, а виробничих будівель - з 37 до 15 років. А в цілому строки амортизації прискорились на 40 відсотків.
Грошова політика провадиться насамперед через регулювання кількості паперових грошей в обігу. До другої світової війни, коли ринок розвивався стихійно шляхом саморегулювання, також стихійно підтримувалась кількість необхідних для обігу золотих грошей. Проте в повоєнний період золото зникло з реального обігу. І на ринку почали панувати паперові гроші. На відміну від золотих грошей, монопольне право випуску паперових грошей належить державі. Отже, її функцією став контроль відповідності кількості грошей реальним потребам обігу. Однак скоро кількість їх перевищила потреби, зумовивши процес інфляції. Яка ж об'єктивна сила примусила державу випускати більше грошей, ніж було потрібно?
Держава, регулюючи міжгалузеві пропорції, надає перевагу прогресивнішим на цей час галузям, які забезпечують швидкий розвиток всього народного господарства. В умовах НТР склався новий механізм міжгалузевого регулювання, який дає змогу забезпечити випереджаючий розвиток пріоритетних галузей без відшкодування для цього коштів з інших, "другорядних" галузей. Цього досягають, випускаючи в обіг додаткову суму грошей, яка спрямовується у провідні галузі. В результаті зростання ціп другорядні галузі вже не мають можливості навіть при збереженні минулорічного фонду нагромадження забезпечити рівень реального нагромадження минулого періоду. Виробництво в цих галузях скорочується, у пріоритетних - розширюється.
Третя група бюджетних видатків - пов'язана з соціальним регулюванням - через її виключну важливість буде розглянута далі окремо. А зараз проаналізуємо третій метод державної діяльності - правове регулювання.
Сутність правового регулювання полягає в тому, що держава створює правові засади економічної діяльності, тобто встановлює "правила економічної гри", в якій беруть участь фірми, споживачі й сама держава. Правові засади не обмежуються власне економікою. Вони також визначають права і форми власності в широкому розумінні, соціально-економічні умови діяльності підприємств, взаємовідносини адміністрації з профспілками тощо.
Державний менеджмент
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державне регулювання економічної безпеки підприємств“ на сторінці 3. Приємного читання.
