Порядок і форми надання громадянам, державним органам, юридичним особам і представникам громадськості відомостей за запитами встановлюються законодавством або договорами (угодами), якщо надання інформації здійснюється на договірній основі.
Обмеження права на одержання відкритої інформації забороняється законодавством.
Переважним правом на одержання інформації користуються громадяни, яким ця інформація необхідна для виконання своїх професійних обов'язків.
Щодо інформації з обмеженим доступом, то вона за своїм правовим режимом поділяється на конфіденціальну (КТ) і таємну.
Конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною за власні кошті, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законодавством таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи приналежність її до категорії конфіденціальної та встановлюють для неї систему (способи) захисту.
Винятком є інформація комерційного та банківського характеру, а також інформація, правовий режим якої встановлено Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України (з питань статистики, екології, банківських операцій, податків тощо), та інформація, приховування якої являє собою загрозу життю і здоров'ю людей.
Відомості, що не становлять комерційної таємниці підприємства:
• o установчі документи, або документи, що дозволяють займатися підприємницькою або господарською діяльністю та її окремими видами;
• o інформація за всіма встановленими формами державної звітності;
• o дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів;
• o відомості про кількість і склад працюючих , їх заробітну плату в цілому і по професіях та посадах , а також наявність вільних робочих місць;
• o документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
• o інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпеки умов праці, реалізації продукції, що завдає шкоди здоров'ю;
• o документи про платоспроможність;
• o відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, об'єднаннях і інших організаціях, що займаються підприємницькою діяльністю;
• o відомості, які відповідно до діючого законодавства підлягають оголошенню.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 року підприємства зобов'язані передавати перераховані відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам відповідно до діючого законодавства, за їх вимогою.
Право власності на інформацію визначено Законом "Про інформацію", де вказано не лише права та обов'язки власника інформації, а й права та обов'язки її споживачів, а також характер їх інформаційних відносин.
Право власності на інформацію - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження інформацією.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація інформації“ на сторінці 4. Приємного читання.
