На відміну від довго та середньо герм і нових планів, які конкретизують фінансову стратегію підприємства, є засобами реалізації такої стратегії, оперативні плани, які складають, як правило, на один рік, конкретизують тактику підприємства.
Найважливішими принципами при складанні фінансових планів є:
• o інвестиції (в тому числі капіталовкладення) з тривалими термінами окупності повинні фінансуватися за рахунок довготермінових надходжень за максимального використання внутрішніх джерел фінансування;
• o необхідно обирати найдешевші способи інвестування, а брати кредити лише тоді, коли вони дешевші за власні джерела самофінансування;
• o слід обирати ті варіанти інвестицій, які дають найвищу рентабельність та ефективність;
• o планові показники виробництва, збуту товарів і послуг повинні відповідати обсягам платоспроможного попиту та його структурі;
• o найбільш ризикові інвестиції слід здійснювати за рахунок власних джерел фінансування;
• o при складанні фінансових планів, зокрема при розробці інвестиційної політики, необхідно враховувати, що частка самофінансування у загальному обсязі інвестицій, передусім крупних підприємств, становить приблизно 75%.
У практиці фінансового планування застосовуються такі методи: економічного аналізу, нормативний, балансових розрахунків, грошових потоків, метод багатоваріантності, економіко-математичне моделювання.
Метод економічного аналізу дозволяє визначити основні закономірності, тенденції руху натуральних і вартісних показників, внутрішні резерви підприємства. На основі доступної звітно-облікової інформації оцінюється фінансове положення підприємства. Це дозволяє охарактеризувати його платіжоспроможність, ефективність, доходність діяльності та інші показники, а потім по результатам прийняти кінцеві рішення.
Нормативний метод полягає в тому, що на основі раніше встановлених норм і техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарського суб'єкта в фінансових ресурсах та їх джерелах. Такими нормативами є ставки податків та зборів, норми амортизаційних відрахувань та інше. Існують нормативи господарюючого суб'єкта - це нормативи, розроблені безпосередньо на підприємстві, та використані їм для регулювання виробничої господарської діяльності, контролю за використанням фінансових ресурсів, інших цілей для ефективного вкладання капіталу.
Балансовий метод використовується для визначення майбутньої потреби в фінансових коштах.
Метод грошових потоків носить універсальний характер при складанні фінансових планів та служить інструментом для прогнозування розмірів та кроків надходжень необхідних фінансових ресурсів. Теорія прогнозу грошових потоків базується на очікуваних надходженнях коштів на визначену дату та бюджетування всіх витрат. Цей метод дає набагато об'ємнішу інформацію, ніж балансовий.
Метод багатоваріантних розрахунків являє собою розробку альтернативних варіантів планових розрахунків, з тим, щоб вибрати з них оптимальний, при цьому критерії вибору можуть бути різними. Так, наприклад, в одному варіанті може бути закладений в подальшому спад виробництва, інфляція та слабкість національної валюти, а в іншому - ріст відсоткових ставок і, як наслідок, зниження темпів світової економіки та зниження цін на продукцію. Цей метод цікавий тим, що він дає можливість проаналізувати діяльність підприємства в різноманітних економічних ситуаціях.
Методи економіко-математичного моделювання дозволяють кількісно виразити близькість зв'язку між фінансовими показниками та основними факторами, що їх визначають.
Процес фінансового планування включає в себе п'ять етапів.
На першому етапі аналізуються фінансові показники за минулий період. Для цього використовують основні фінансові документи підприємств - бухгалтерський баланс, звіти про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів. Вони мають важливе значення для фінансового планування, оскільки мають у собі дані для аналізу і розрахунку фінансових показників діяльності підприємства. Баланс підприємства входить до складу документів фінансового планування, а звітний бухгалтерський баланс являється базою на першій стадії планування.
Другий етап передбачає складання основних прогнозних документів, таких як прогноз бал а пса, звіт про прибутки і збитки, рух грошових коштів, котрі відносяться до перспективних фінансових планів і включаються в структуру науково-обгрунтованого бізнес-плану підприємства.
На третьому етапі уточнюються і конкретизуються показники прогнозних фінансових документів методом складання наявних фінансових планів.
На четвертому етапі виконується оперативне фінансове планування. П'ятий етап. Завершенням процесу фінансового планування є практичне втілення планів та контроль за їх виконанням.
Корпоративні фінанси
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність та механізм фінансового планування на підприємстві“ на сторінці 2. Приємного читання.
