Маркетингові професії існували й за радянських часів. Наприклад, на підприємствах були фахівці, які складали плани зі збуту продукції та плани матеріального забезпечення виробництва, налагоджували контакти, укладали угоди з партнерами, використовуючи особисті зв'язки.
У великих торговельних підприємствах функціонували відділи дослідження кон'юнктури та попиту. У колишньому СРСР був створений Всесоюзний науково-дослідний інститут кон'юнктури та попиту, якій мав свої філіали в усіх союзних республіках та доволі потужне для свого часу комп'ютерне обладнання.
За радянських часів замість реклами широко використовувалась пропаганда, особливо політична.
Певна річ, що командно-адміністративна економіка заважала формуванню маркетингу як науки, адже кожне підприємство чітко виконувало вказівки "зверху", не замислюючись над тим, як залучити споживача та задовольнити його потреби. Отож питання щодо конкурентоспроможності власної продукції в умовах тотального дефіциту у підприємств навіть не виникало.
У 90-х роках маркетинг істотно змінився. Нові технології (не лише виробництва, а й зв'язку, комунікацій, продажів) породжують і нові методи маркетингового впливу. Особлива увага нині приділяється електронному продажу й новим формам замовлень і доставки товарів. Істотно змінилися системи просування товарів від виробника до споживача, логістика.
Раніше торгівлею із зарубіжними партнерами опікувалися спеціальні фірми й транснаціональні корпорації. Тепер навіть приватні фірми втягуються у глобальні відносини: закуповують сировину в одній країні, виробляють товари у другій, продають готові вироби у третій.
При розгляді терміна "маркетинг" буде правильним виходити з того, що він (як і все інше) не виник "на рівному місці". Автори численних тлумачень (понад 2000) цього терміну при всіх розбіжностях єдині в тому, що маркетинг об'єктивно являє собою один із процесів сугубо ринкової діяльності. Мінялися тільки інтенсивність і розмах процесів. Тому маркетинг, у чинність своєї об'єктивності, не виник, а завжди існував з тих пір, як виникло товарне виробництво. ї був він природною функцією, що розуміє будь-якого товаровиробника й продавця. Робилося все це інтуїтивно, як, втім, багато в чому й сьогодні. Люди займалися маркетингом, навіть не підозрюючи про це. І, природно, не розглядали цю справу як щось особливе. І тільки коли розвиток економіки досяг певного рівня, тоді роль цієї діяльності виросла настільки, що їй дали спеціальну назву.
Цілком природно, що на підприємствах згодом виділилися відповідні особливі функції, а потім і цілі підрозділи. Підрозділи ці розвивалися: уточнювалися й розширювалися їхні функції, уточнювався "напрямок головного удару". 1 далеко не відразу вони знайшли сучасні найменування.
Таке розуміння незалежно від офіційних декларацій при впровадженні маркетингу призводило до одного з наступних трьох практичних рішень:
• 1. Створення дублера традиційної служби збуту (створюючи плутанину з відповідальністю за результати торгівлі);
• 2. Просте перейменування служби збуту в службу маркетингу (нічого не дає, крім морального задоволення);
• 3. Обмеження маркетингу функцією реклами (хоч якась користь). Очевидно, що нічого революційно корисного не відбувалося, а сама ідея маркетингу безвинно дискредитувалася. Цілком очевидно, що керівництво підприємств не цілком чітко уявляє собі, що робити із цією модною іграшкою, куди її з толком прибудувати. Та й взагалі, що це таке. Тому буде розумним розібратися з розумінням маркетингу. Але не за допомогою зіставлення численних цитат, а з позицій тенденцій розвитку економіки, що породило явище за назвою "маркетинг".
Розглянемо еволюцію збуту й маркетингу з погляду розвитку економіки, її тенденцій, тобто у динаміці. При цьому, оскільки маркетинг є функцією виробництва товару (у широкому розумінні), остільки будемо спиратися на розвиток виробництва.
Отже, недостатня продуктивність праці породжує недолік у товарах, тому збути можна все, що провадиться. Весь маркетинг зводиться до лінійного нарощування потужностей, до звичайного продажу, а його рекламна сторона - до способів продати товар за максимальну ціну, до способів переконання покупця, що за такий товар ніяких грошей не шкода.
Усілякі відносини між продавцем і покупцем із приводу товару переривалися після продажу товару.
Ріст продуктивності дозволяє провадити кількість товару, що відповідає попиту. Але природні коливання попиту та пропозиції, з накладенням територіальних розходжень і конкуренції, уже здатні створювати невеликі проблеми збуту. Це змушує вдосконалювати організацію продажу й звертатися до реклами. При цьому якість товару сприймається тільки як один з аргументів реклами. А реклама зводилася до форм переконання покупця в тім, що цей товар йому потрібний.
Нарощування потужностей як і раніше зберігає лінійний характер. У продавця починає з'являтися інтерес до монополізму на певній території як способу закріпити за собою покупця.
Продуктивність забезпечує постійне перевищення пропозиції товару над попитом. Збути товар без різних форм реклами вже не можна. Якість усе ще сприймається тільки як рекламний трюк. Призначення реклами - переконати покупця, що йому потрібний саме цей товар саме цієї фірми. Нарощування потужностей доводиться провадити з оглядкою на можливість збуту. Уперше починає позначатися вплив ринку на виробника товарів. Уловлювання цього впливу та його оцінку вже можна назвати маркетингом.
Продавці починають активно й цілком свідомо територіально ділити ринки. Триває вдосконалювання форм продажу - у продавця з'являється інтерес до закріплення за собою конкретних покупців як способу виходу за територіальні рамки (знижки, обслуговування, гарантії тощо).
Особливо важлива гарантія - з її появою відносини продавця Й покупця із приводу товару вже не перериваються із продажем останнього, а тривають ще якийсь час. Продавець нехай ще не прямо, але вже починає брати участь у процесі задоволення потреби покупця.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація бізнесу» автора Скібіцький О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАРКЕТИНГ“ на сторінці 2. Приємного читання.
