Модель, представлена системами рівнянь (3)-(5), дозволяє визначити потенціал економічної системи будь-якого рівня. Крім того, вона дозволяє розробити багатоваріантний прогноз розвитку як народного господарства в цілому, так і окремих його галузей і складових частин у прогресивному напрямі.
За період 1991-1996 рр. всі впливаючі фактори діяли одночасно, безсистемно і в різних напрямках. Щоб виділити вплив кожного з факторів, нами було виконано спеціальні розрахунки. За основу прийнята структурна база 1990 року. Норматив нарахувань па заробітну плату (Кс) змінювали від 13,4 до 51% при незмінних ставках податку, нормах амортизації та податкових пільгах. Так само при незмінних Кс та інших параметрах змінювали понижуючий коефіцієнт до норм амортизації з 1,0 до 0,6, щоб визначити його вплив на економічні результати діяльності суб'єкта господарювання. Аналогічно визначається одночасний вплив цих коефіцієнтів, а також вплив інших чинників.
Оскільки всі ці чинники змінюються залежно від економічної кон'юнктури, політичних, законодавчих заходів, методика забезпечує прогнозування їх змін у часі. Вона дозволяє перегрупувати всі елементи потенціалу до розвитку сукупної економічної системи та її складових частин і, таким чином, забезпечити реальні прогресивні зміни з урахуванням особливостей етапу загального виходу економіки з кризи та змін у податковій політиці.
В таблиці 5.47 подано результати розрахунків потоків Пч + А, які припадають на 1 грн. виручки. Як видно з таблиці, всі параметри, що розглядаються, є взаємозалежними: при зміні Кс або кп змінюються всі інші параметри (R, Уа, У3, Ум, Пч+ А). Встановлено такі характерні особливості: чим більше значення Уa, тим більші зміни параметрів спостерігаються при зміні кп. Аналогічно, чим більше Уз„ тим більше, за решти рівних умов, змінюються значення інших параметрів при зміні Кс.
Таблиця 5.47. Результати розрахунків окремих параметрів галузевих структур (Нпр = 30; Р = const = 1 грн.)
Зменшення Кс з 51% до 13,4% при кп = 1 збільшує Пч + А для чорної металургії — на 8,9%, для електроенергетики - на 6,4%, для машинобудування - на 26,2%, для легкої промисловості - на 29,2%, для харчової промисловості - на 14,9%. Збільшення к„ з 0,6 до 1,0 при Кс = 51% збільшує Пч + А для вищеназваних галузей відповідно на 8,6; 9,1; 6,2; 3,4; 15,7%. Одночасне зменшення К- з 51% до 13,4% і збільшення К„ з 0,6 до 1,0 дає приріст Пч+ А по чорній металургії -19,5%, електроенергетиці - 16,1%, машинобудуванню - 34%, легкій - 34% та харчовій промисловості - 21%. Таким чином, перехід до нормативу нарахувань на заробітну плату і норм амортизації, характерних для 1990 року, збільшить потенціал до розвитку машинобудування та легкої промисловості більшою мірою, ніж чорної металургії та електроенергетики. Отже, міжгалузева структура в цьому випадку могла б дещо поліпшитися.
Для порівняння потенціалу розвитку окремих галузей з таким же потенціалом для галузі машинобудування, розрахували коефіцієнт а за формулою (2).
Розрахунки коефіцієнтів а за 1990-2000 рр. наведені в таблиці 5.48 (Д = ΔН = 0). В розрахунках використані діючі у відповідному році нормативи нарахувань на заробітну плату, ставки податків на дохід і прибуток, норми амортизації та понижуючі коефіцієнти до них.
Як видно з таблиці 5.48, найбільші переваги у накопиченні припливів коштів, що забезпечують потенційні можливості розвитку порівняно з машинобудуванням, в 1992-2000 рр. були забезпечені для паливної промисловості, електроенергетики, чорної металургії, хімічної та нафтохімічної промисловості.
Таким чином, можна констатувати, що фактична економічна політика, яка здійснювалася в Україні у 1990—2000 рр., призвела до того, що для прогресивних галузей (харчової, легкої промисловості, машинобудування) створювався низький потенціал розвитку, а для ресурсо- і енергомістких галузей цей потенціал був у 3—4 рази більший.
Таблиця 5.48. Результати розрахунків відносної схильності до розвитку основних галузей промисловості по відношенню до такої ж схильності в машинобудуванні
| Галузі промисловості | 1990р. | 1992р. | 1993р. | 1994р. | 1995р. | 2000р. |
| Вся промисловість | 0,91 | 1,84 | 1,47 | 1,45 | 1,37 | 2,17 |
| Електроенергетика | 1,62 | 3,77 | 2,63 | 2,82 | 2,44 | 6,96 |
| Паливна промисловість | 1,14 | 3,87 | 2,03 | 3,45 | 4,39 | 10,35 |
| Чорна металургія | 1,08 | 5,01 | 3,68 | 3,44 | 2,71 | 5,84 |
| Хімічна та нафтохімічна промисловість | 1,18 | 3,68 | 2,14 | 2,63 | 2,55 | 3,83 |
| Лісова, деревообробна та целюлозопаперова промисловість | 1,04 | 1,07 | 1,37 | 1,45 | 1,07 | 1,07 |
| Промисловість буд. матеріалів | 1,22 | 1,4 | 1,95 | 1,93 | 2,2 | 2,02 |
| Легка промисловість | 0,65 | 1,08 | 0,94 | 0,89 | 0,59 | 0,37 |
| Харчова промисловість | 0,49 | 1,41 | 1,79 | 1,54 | 0,93 | 1,50 |
Розрив між галузями за показником схильності їх до розвитку стає ще разючішим, якщо врахувати дотаційну урядову політику. Так, наприклад, в 1993 році обсяг виділених з бюджету коштів вугільній галузі України досяг 3,3% валового внутрішнього продукту, в 1996 році ця дотація становила 1124,5 млн гри.
На наш погляд, таких негативних наслідків можна було б уникнути при належному моделюванні можливих рішень, прийнятих вищим менеджментом на макроекономічному рівні. Адже будь-які, навіть незначні зміни законодавчих норм потребують ретельного економіко-математичного моделювання всіх можливих наслідків їх впровадження з урахуванням інших динамічних змін у зовнішньому середовищі. Тому саме зараз, в умовах значної втрати керованості народним господарством України, виникла нагальна потреба в методичному апараті для визначення напрямів ефективного впливу держави на розвиток як народного господарства в цілому, так і окремих його галузей і складових частин у прогресивному напрямі.
Запропонована методика визначає послідовність та основні методичні засади всебічної оцінки потенціалу розвитку економічних систем, дає змогу впорядкувати процес обрання найбільш прийнятних законодавчих норм та дає детальну аналітичну оцінку їх можливих наслідків.
Методика визначення середньозваженої та граничної вартостей капіталу
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент підприємства» автора Хомяков В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика оцінки потенціалу розвитку економічної системи“ на сторінці 2. Приємного читання.
