Розділ «2.2. Попит та пропозиція на товари і послуги»

- ціни компліментарних благ (рст );

- витрати виробництва (С), які охоплюють як технології виробництва, що визначають необхідні кількості використовуваних ресурсів, так і ціни цих ресурсів;

- податки і субсидії (Т);

- кількість виробників чи продавців на ринку (К);

- прибутковість галузі (Рг);

- об'єктивні зовнішні (перш за все природні) умови виробництва (N0;

- очікування виробників (Е).

Побудована з урахуванням цих впливів функція пропозиції буде характеризувати залежність обсягу пропозиції від даних факторів:

Найпростішою, і як наслідок цього, нерідко використовуваною формою функції пропозиції є лінійна:

де т і п - параметри зв'язку ціни і величини пропозиції, які визначаються на основі конкретних спостережень і статистичних обчислень (наприклад, методом найменших квадратів);

п > 0 - коефіцієнт, що характеризує реакцію виробництва на зміну ціни;

т - мінімальний, незалежний від ціни обсяг пропозиції.

Крива пропозиції - графічне відображення функції пропозиції.

Крива пропозиції представлена на рис. 2.8 і позначена буквою 8.

Рис. 2.8. Крива індивідуальної пропозиції

На графіку дія закону пропозиції описується рухом уздовж лінії пропозиції: якщо змінюється ціна, то у тому ж напрямку змінюється і обсяг пропозиції.

Якщо змінюються нецінові чинники, то змінюється сама залежність, що характеризує пропозицію, і лінія пропозиції зсувається паралельно вправо або вліво (рис. 2.9).

Рис. 2.9. Зсув кривої пропозиції внаслідок дії нецінових факторів пропозиції

Кожна точка на кривій пропозиції показує, з одного боку, скільки одиниць товару виробник згоден продати за даною ціною, з іншого - за яку мінімальну суму грошей він згоден реалізувати чергову одиницю товару.

Функції попиту і пропозиції кожна окремо характеризують свою сторону ринку певного товару. Щоб зрозуміти як діє ринок в цілому і як при цьому встановлюється рівновага, потрібно розглянути взаємодію попиту і пропозиції. Для цього необхідно сумістити графіки попиту і пропозиції (рис. 2.10), де отримаємо так звану антифрикційну ринкову модель балансу попиту і пропозиції. Вона показує, що із всіх можливих комбінацій обсягів і ціни існує тільки одна ситуація, за якої наміри споживачів і виробників співпадають за одного рівня ціни. Це і є рівноважна ціна (р*), яка визначається точкою перетину графіків попиту і пропозиції, а відповідний цій ціні обсяг попиту і пропозиції є рівноважним (0*), тобто вся вироблена і запропонована до продажу продукція може бути закуплена споживачами.