Розділ «Тема 7. Маркетинг торговельної інфраструктури»

Зростання потреби у торговельних організаціях пояснюється збільшенням обсягів продажу та поглибленням номенклатури товарного продажу. На відповідному етапі це впливає на рівень сервісу.

Перед підприємцем, який розпочинає свою торговельну кар'єру є три можливих шляхи розширення мережі магазинів: вдосконалення технології торгівлі, щоб збільшити пропускну здатність підприємства; розширити торговельний зал (корисну площу) за рахунок підсобних приміщень і переміщення обладнання; відкрити нове торговельне підприємство.

Будь-яке торговельне підприємство характеризується своїми розмірами, від яких залежить його пропускна здатність.

Розмір торговельного підприємства роздрібної торгівлі характеризується торговельною площею (площа торговельного залу), для підприємств громадського харчування - кількістю місць для відвідувачів, а складів - площею та місткістю.

Пропускна здатність підприємства роздрібної торгівлі або послуг - це кількість покупців (клієнтів), яким можуть бути надані послуги за відповідної форми обслуговування за годину або день праці.

Потреба у підприємствах торгівлі і послуг вираховується за формулою (в перерахунку на площу):

П=Кс/П,хК",

де Кс - кількість споживачів; К - коефіцієнт прогресивності форми торгівлі (самообслуга = 1,00); П3 - пропускна здатність, яка вираховується діленням кількості споживачів на площу одного підприємства (П3 = Кс/П).

Визначаючи потребу у складських приміщеннях, враховуються оптимальне співвідношення запасів у оптових і роздрібних ланках, норматив місткості товару, об'єм складського приміщення, норматив щільності розміщення товарних запасів та обсяги товарних запасів.

У практиці визначення оптимального розміру роздрібного торговельного приміщення є важливою проблемою. Вона вирішується, враховуючи товарну спеціалізацію, універсалізацію, потенційною чисельністю обслуговуваних споживачів, розмірами населеного пункту, чисельністю населення та технологією торгівлі різноманітними товарами. Проблема оптимізації співвідношення дрібних, середніх та великих роздрібних підприємств вирішується на основі спеціальних досліджень, які допомагають спеціалістам з маркетингу раціонально формувати товарну політику і ринкову стратегію. Для того, щоб прийняти рішення про розміщення власного роздрібного магазину на відповідній території, слід здійснити аналітичні розрахунки існуючого ринку, для цього можна застосувати макет таблиці 7.1.

Аналізуючи динаміку і розміри торговельних підприємств слід враховувати товарообіг, прибуток, вид і розмір населеного пункту, реальні доходи платоспроможних покупців, традиції та національні смаки споживачів.

Таблиця 7.7 - Макет таблиці розрахунку розмірів підприємств роздрібної торгівлі

7.3. Гуртова торгівля, її види та ознаки

Гуртова торгівля - це комерційна діяльність з купівлі-продажу великих партій товарів і послуг для професійного використання або кінцевого споживання через мережу підприємств з перепродажу кінцевим споживачам.

З розвитком ринкових відносин почала виникати необхідність у створенні спеціалізованих організацій, які змогли б здійснювати продаж великих партій товарів у середині країни і за кордоном.

Перебуваючи у ринковому середовищі, де базою комерційної діяльності кожного підприємства є конкурентоспроможні його позиції, зростає необхідність у дрібного і середнього виробника з обмеженими фінансовими можливостями скористатись послугами спеціалізованих організацій, які володіють торговельною мережею підприємств, що реалізують товари для кінцевих споживачів. Якщо навіть ці дрібні підприємства і володіють фінансовими ресурсами, тоді вони все ж використають їх на вдосконалення технології виробництва та на додаткове стимулювання збуту, а не на створення мережі гуртових організацій.

Великі підприємства інколи створюють власні організації, але дуже часто користуються послугами підприємств гуртової мережі.

Створенню і розширенню мережі гуртових організацій сприяли ряд суспільно-економічних обставин:

o виникнення великих підприємств у середині країни;

o виникнення транснаціональних компаній і корпорацій, спільних підприємств;