o рівень стабільності політичної ситуації, інституційна захищеність підприємництва.
Існує три способи оцінки ризику:
o Експертно-атрибутивні оцінки, тобто інтуїтивні оцінки допустимого ризику на основі підсвідомого перегляду небезпек ринку.
o Експертно-бальні оцінки чинників і критеріїв ризику - на основі даних кон'юнктурного аналізу з подальшим встановленням інтегрованого показника ризику.
o З допомогою статистичних моделей - статистичні маркетингові матриці [б].
Найпростішим і доступним методом оцінки ризику є експертна оцінка. При цьому кількісна оцінка ризику здійснюється на основі аналізу показників кон'юнктури. Вибирається сукупність показників - основних параметрів ризику, кожному з яких присвоюється відповідний бал (В.), переважно від 1 до 10. При цьому з врахуванням ступеня ризикованості кожному чиннику присвоюється (експертним шляхом) своя вага яка показує долю впливу чинника в загальній величині ризику. Вона визначається в коефіцієнтах, а загальна сума чинників ризику оцінюється в один бал. Відсутність чинника позначається нулем. Сума добутку чинника на його вагу і визначає величину даного ризику:
Оцінка даної формули вказує на те, що чим ближче Я до 1, тим ризик менший і навпаки, чим ближче Я до 10, тим ризик більший.
Існують певні границі зони ризику, які визначають його величину. Вони наведені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 - Шкала границь ризику
Границя зон ризику | 0,1-2,5 | 2,6-5,0 | 5,1-7,5 | 7,6-10,0 | |
Зони ризику | Безризикова | Мінімального | Підвищеного | Критичного | Над критичного |
При визначенні ризику дуже важливо врахувати всі чинники та їх значимість (вагу) у загальному ризику.
Визначення середнього рівня ризику є основою для прийняття відповідного рішення (проведення додаткових маркетингових досліджень, обмеження інвестицій тощо).
Вибір рішення щодо ризику базується на наступних стратегіях:
o Мінімізація рівня максимальних втрат (правило міні - максі);
o Мінімізації найбільшого ризику;
o Максимізації ризику: стратегія азарту;
o Компромісність: середня із максимальних і мінімальних втрат;
o Максимальне (інколи середнє) значення корисного ефекту.
На практиці використовуються різні моделі оцінки ризику. Зокрема, поширення набули скорингові моделі оцінки фінансового стану підприємства. При цьому встановлюється норматив ризику і порівнюючи відповідно фактичні і нормативні дані встановлюють ризикованість здійснюваного заходу. Відомою моделлю оцінки фінансового стану фірми є скорингова модель Альтмана:
де аХ, - відношення оборотного капіталу до суми активів фірми; Х2 - відношення нерозподіленого доходу до суми активів; Х3 - відношення операційних доходів до суми активів; Х4 - відношення ринкової вартості акцій фірми в загальній сумі заборгованості; Х5 -г відношення суми продажу до суми активів.
У випадках, коли підприємство може зреалізувати на ринку новий продукт в декількох модифікаціях, очевидним настає оцінка кожного з них з точки зору вигідності для виробника. Критерієм такого вибору виступає ризик від провадження нового продукту та співставлення ризику з очікуваними доходами. Даний підхід базується на трьох (песимістична, нормальна та оптимістична) оцінках нового товару та очікуваному зиску (табл. 4.3).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг» автора В.В.Линчук на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 4. Впровадження на ринок нових товарів“ на сторінці 5. Приємного читання.