Розділ «2.СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ МАРКЕТИНГУ»

2. Кожна сторона має дещо, що являє цінність для іншої сторони, інакше втрачається умова рівноцінності.

3. Кожна сторона має бути здатна здійснювати комунікацію і доставку свого товару, інакше це нецивілізований засіб утримання об' єкта.

4. Кожна сторона має бути цілком вільна в прийнятті чи відхиленні пропозиції іншої сторони, а то обмін буде насильним.

5. Кожна сторона має бути впевнена в доцільності мати справу з іншою стороною, у противному випадку обмін втратить добровільний характер.

Ринковий механізм господарювання наклав свій відбиток на відносини між продавцем та покупцем, і обмін має декілька форм реалізації.

Угода - комерційний обмін між двома сторонами, що припускає як мінімум наявність їхньої об' єктивної ціннісної значущості й узгодження умов, часу і місця його здійснення.

Якщо обмін є основним поняттям маркетингу як наукової дисципліни, то угода - основна одиниця виміру в сфері маркетингу.

Угода припускає:

1. Наявність щонайменше двох цінних об'єктів.

2. Узгодження умови її здійснення.

3. Узгодження часу її здійснення.

4. Узгодження місця проведення.

Угоду необхідно відрізняти від простої передачі, тому що остання не припускає отримання чого-небудь натомість. Це стосується субсидій, подарунків, благодійних акцій. Угоди бувають бартерні та грошові. У сучасних умовах стають все більш популярними бартерні відношення, особливо у галузі виробництва продукції промислового призначення.

Ринок - це сукупність реальних і потенційних споживачів товару. Етапи становлення ринку зв' язують зі способами задоволення людьми своїх нестатків і потреб: самозабезпечення, децентралізований обмін і централізований обмт.ін.

Таким чином, ринок є сферою обміну, але це не торгівля, тому що перша категорія - це особливе економічне поняття, а остання - це економічна галузь. У маркетинговому розумінні зводити дослідження ринку до простого аналізу процесу торгівлі неможливо, тому що ринок - це не тільки фізична передача або переміщення товару від продавця до покупця, а це особливе спілкування та відношення між головними суб'єктами маркетингу. Ринок характеризується такими головними показниками: ємність, частка, ніша (вікно) та попит.

Ємність ринку являє собою ринковий показник, який характеризує принципово можливий обсяг виробництва та споживання продукції на конкретному ринку за окремий період. Особлива увага приділяється тому, що продукція повинна бути не тільки вироблена і представлена на ринок, а й обов' язково споживана у рамках аналізованого періоду (у більшості випадків у якості звітного періоду використовується рік, а іноді квартал або місяць), виходячи з цього на базі даного показника є можливість прогнозувати розвиток ринку на майбутній період, що відображається на характері виробничо-збутової діяльності кожного окремого підприємства, яке на ньому працює. Цей показник визначається у натуральних або грошових одиницях. На рівень ємності ринку впливає багато як загальноекономічних показників та категорій, так і специфічних, які формують попит на кожну окрему групу товарів: економічна та політична ситуація у державі, демографічний стан, тенденції розвитку галузей промисловості, структура доходів та витрат покупців, рівень доходів населення, зміна моди, сезонність, темпи науково-технічного прогресу, особливості споживання товару кінцевим споживачем, інвестиційна політика виробників і т.ін. У якості джерел відомостей про місткість ринку використаються такі:

1. статистичні;

2. галузеві;

3. фірмові довідники;

4. галузеві і загальноекономічні журнали.