Розділ 6. ЛОГІСТИКА ВИРОБНИЦТВА

6.4. Оптимізація використання технологічного часу

Охарактеризовані в попередніх розділах поля логістичних рішень та відповідний методичний інструментарій вибору оптимальних рішень уможливлюють тією чи іншою мірою досягнення максимальних економічних вигід у поєднанні з можливим скороченням часу виготовлення. Однак досягнення вказаних логістичних цілей може бути значно посилене у сфері безпосереднього виробництва, в організації виробництва, незважаючи на використані можливості оптимізації величини партій. І доказом цього можуть бути результати структурного аналізу загального фонду часу.

Значні резерви криються у виборі часу на техніко-технологічні та організаційні зупинки, коли матеріали, частини та вузли перебувають у виробничому процесі, але не обробляються, а саме:

• необхідні транспортні, вантажні (пакувальні) і контрольні процеси;

• організаційні недоліки;

• взаємна невідповідність виробничих потужностей окремим стадіям виробничого процесу;

• нестача робочої сили і виробничих засобів;

• ремонтно-експлуатаційні (профілактичні) роботи.

Тому під час планування використання технологічного часу виготовлення підлягають оптимізації часова координація та послідовність окремих технологічних операцій для визначених варіантів поділу партій на основі принципів послідовності, паралельності та комбінування.

Покажемо можливість цього на такому прикладі. Вихідна інформація:

• величина партії х = 5 шт.;

Розрахуємо технологічний час Тх виготовлення партії для різних варіантів виконання операцій:

а) послідовний варіант

Графічно формування технологічного часу подано на рис. 6.10.

б) паралельний варіант

Графічна інтерпретація формування технологічного часу показана на рис. 6.9.

Рис. 6.10. Графічна інтерпретація Тх (послідовний варіант)

Рис. 6.11. Графічна інтерпретація Тх (паралельний варіант)

в) комбінований варіант

Графічну інтерпретацію комбінованого варіанта показано на рис. 6.12.