Розділ 4. СТРАТЕГІЯ ЛОГІСТИКИ І ЛОГІСТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ

• організацію транспортування відходів до місць перероблення, утилізації чи кінцевого зберігання;

• організацію процесів рециклювання;

• менеджменту перероблення та утилізації відходів.

Неважко зауважити, що ключові слова “дії” в кожному визначенні фазових сфер логістики полягають у “комплексному плануванні та керуванні” для “оптимізації витрат коштів та часу перебігу”. Однак у логістиці підприємства логістичне планування та керування не може бути тільки сумою всіх активних управлінських дій у цих сферах, а власне має стати зінтегрованим результатом, оскільки саме це зумовить зростання ефективності виробництва через систему синергічних ефектів, які до цього не “матеріалізовувалися”.

Схематично зміст логістичного планування та керування підприємством зображено на рис. 4.3.

У логістичному плануванні та керуванні поряд із виробничим плануванням та керуванням системою інформаційних потоків інтегровані такі елементи, як планування та постачання матеріалів та частин, складування готової продукції, її пакування та відвантажування тощо. Наочно це можна продемонструвати прийняттям логістичного рішення щодо визначення величини партії замовлення в постачанні з урахуванням чинників впливу на оптимізацію партії виробництва та дистрибуції (рис. 4.4).

Рис. 4.3. Схема логістичного планування та керування

Окремим випадком є виконання замовлення на продукцію, яка вимагає створення виробу та технічної підготовки виробництва. У сфері розвитку виробу фазова логістика передбачає досягнення таких окремих цілей:

• побудову виробничих структур за блочним принципом для прискорення реагування на варіації виробів та зменшення варіантів технологій;

• застосування окремих стандартизованих частин як умову зменшення та спрощення матеріальних запасів;

• застосування придатних до рециклювання матеріалів;

• оптимізацію використання сировинних матеріалів для зниження виробничих відходів;

• забезпечення необхідної якості та дизайну з мінімальними витратами на виготовлення у разі уніфікованого пакування тощо;

• САПР розвитку виробу;

• забезпечення необхідної логістичної придатності виробу.

Рис. 4.4. Графічна інтерпретація інтегрованого логістичного рішення щодо величини партії закупівлі: 1, 2, 3 –залежності витрат запасів відповідно у сфері постачання, виробництва та збуту від величини партії; 4 – крива загальних витрат запасів; А, В, С – відповідно оптимальна величина партії в постачанні, виробництві та збуті; Д – наскрізна оптимальна величина партії закупівлі

Своєю чергою, логістика технологічної підготовки передбачає виконання таких окремих цілей:

• встановлення оптимального рівня спеціалізації залежно від освоєних технологій, що забезпечить якість та низькі витрати;

• поступовий розвиток та застосування нових технологій, що скорочують тривалість виробничого процесу та витрати;

• перманентне спрощення виробничого процесу за умови збереження існуючого виробничого забезпечення;