Розділ 4. СТРАТЕГІЯ ЛОГІСТИКИ І ЛОГІСТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ

• закупівля та надходження матеріалів;

• утримання та поповнення запасів у постачанні;

• складування матеріалів, частин;

• транспортування зовні і всередині підприємства;

• заготівля шляхом виготовлення матеріалів, частин;

• маркетинг постачання;

• комісування матеріалів, частин.

Система логістичних функцій формується під час аналізу причинно- наслідкового зв'язку в ланцюзі: мета логістики підприємства–мета логістики постачання–основні та окремі цілі логістики постачання–складові логістичного процесу у постачанні–логістичні функції в постачанні. Так, мінімізація загальних витрат вимагає мінімізації витрат у постачанні, зокрема і шляхом мінімізації транспортних витрат. Останнє вимагає оптимальних рішень щодо вибору транспортних засобів та транспортних технологій, а це становить зміст однієї з логістичних функцій у постачанні.

Стратегічні завдання менеджменту ставлять якісно нові вимоги до логістичного функціонування галузі постачання. Мова йде про оптимізацію матеріально- технічного постачання на підставі стратегічного плану досягнення оптимального рівня спеціалізації виробництва. Це дасть змогу оптимізувати стратегію постачання, використовуючи такі концепції, як “single sourcing” (концентрація джерел постачання), “global sourcing” чи “eine quelle-versorgung” (єдиний постачальник), виробничо-синхронне постачання (“точно, своєчасно”), “zulie- ferintegration” (інтеграція постачальників у розвиток виробництва) тощо.

Виробнича логістика охоплює сферу безпосереднього виготовлення, а також процеси від початку виробництва до передання продукції до сфери збуту. Серед них: внутрішньотранспортні переміщення напівфабрикатів, складових частин тощо, словом, усі трансформаційні процеси між фазами постачання та збуту.

Виробнича логістика інтегрує в собі також складування матеріалів, складових частин усередині підприємства, між виробничими дільницями, зокрема так зване проміжне складування. Зрозуміло, що традиційно цей процес регламентується системою виробничого планування та керування. Класичні системи такого планування та керування (поза логістичним підходом) мають на меті оптимізацію власного виробництва, керуючись принципами максимального використання потужності тощо. Однак логістичний підхід перебудовує систему виробничого планування та керування в напрямку формування загально- системних логістичних рішень. Тому мета виробничої логістики – комплексне планування та керування матеріальним потоком у процесах виготовлення, внутрішньовиробничого транспортування і складування та відповідним інформаційним потоком, з одночасним забезпеченням витратної та часової оптимізації характеристик матеріального потоку.

Основна ціль виробничої логістики полягає в організації відповідно до замовлень збуту технологічного процесу за одночасної мінімізації товарів у процесі виготовлення та затрат на виробництво. Така основна ціль спричиняє окремі функціональні цілі:

• оперативне планування та управління виробництвом для скорочення часу виготовлення за умови збереження оптимальних розмірів партій відповідно до отриманих замовлень;

• бездефектне виробництво для запобігання збільшенню часу виготовлення та витрат на виправлення браку;

• підвищення рівня кваліфікації робочої сили для зростання реакційної здатності на замовлення клієнтів;

• інтеграція внутрішньовиробничих транспортних та вантажно-пакувальних процесів і засобів виробництва у системі виробничого планування та управління;

• мінімізація витрат на транспортно-складські та пакувальні процеси всередині виробництва;

• мінімізація оборотних коштів у незавершеній продукції;

• поглиблення спеціалізації;

• максимізація використання виробничої потужності;