Розділ 1. СУТНІСТЬ ТА КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИКИ

Розглянемо приклад, характерний для діяльності багатьох підприємств у ринковій економіці. Якщо є великі матеріальні запаси, то це дозволяє скоротити час для прийняття рішення про збільшення виробництва. Це водночас означає зайві витрати на утримання надлишкових запасів матеріалів і складових частин. З іншого боку, утримання малих запасів матеріальних цінностей може спричинити вищі питомі транспортні витрати у постачанні. Тобто конфлікт цілей породжує адекватний конфлікт витрат, а це зумовлює необхідність мінімізації загальних витрат. Аналогічні цільові конфлікти можна знайти у виробничій логістиці стосовно глибини, серійності виробництва, у збутовій, транспортній логістиці. їх усунення вимагає прийняття оптимального рішення, яке дасть змогу виконати операцію з мінімальними витратами грошей або часу.

Рис. 1.2. Характеристики концепції логістики

Вихід поданої на рис. 1.2 системи ідентифікує логістичне обслуговування – поставка клієнту відповідного товару у відповідному стані у відповідне місце у відповідний час.

І, нарешті, п'ята характеристика концепції логістики є похідною від двох останніх: відношення виходу системи “логістичні послуги” до входу в систему “логістичні витрати” ідентифікує продуктивність логістичної системи. У широкому розумінні, оперуючи і якісними показниками, можна говорити про ефективність логістичних систем як функцію рівня прибутку від рівня логістичного обслуговування.

Досягнення, пов'язані з реалізацією проектів логістики останніх років, підтверджують дедалі більшу взаємозалежність виробництва і логістики. Виробництво вимагає інтенсивного впровадження логістики, оскільки її необхідність тут розглядається не тільки з суто технічного чи економіко-організаційного поглядів, але й з урахуванням соціальної сфери.

1.4. Сучасні пріоритети і логістика

Поширення логістики як теоретичної концепції і практичного управлінського інструменту відбулося у підприємницькому середовищі дуже швидко. І це вимагає дослідження стану, якого досягла логістика в науковому трактуванні, загальному розумінні і практичному застосуванні. Водночас не виникає сумніву, що логістика є господарським мисленням, управлінською концепцією, яка характеризується системним розглядом загального підприємницького стану і, за послідовного організаційного переміщення, компетентністю у всіх пов'язаних із цим переміщеннях товарів.

Насамперед розглянемо стан наукової дискусії. Порівнюючи з іншими теоретичними концепціями, контрастною щодо логістики виглядає система маркетингу або управління витратами, на відміну від яких філософія логістики поширювалась нерівномірно швидко. Довший час наукові відкриття в теорії логістики залишались обмеженими, але майже раптово логістичні ідеї були сприйняті наскрізно і безпосередньо через господарську практику.

Початок фундаментальних теоретичних досліджень логістики можна окреслити початком 1970-х років: незалежно одне від одного з'явилась більшість німецьких відкриттів у логістиці, автори яких залучались до дискусії, яка виникла у США від перших відкриттів підприємницької логістики (1950-ті роки) [45, с. 704]. Спільною ознакою цих теоретичних праць є системоорієнтований розгляд, який веде до подолання ізоляції функціональних і інституційних площин. Такий підхід зумовив появу певних галузей досліджень і науки. Передусім було по-новому розглянуто проблеми науки про транспортні процеси, матеріально-технічне постачання, дослідження операцій, а пізніше – інформатики. Наукова дискусія з представниками цих фахових галузей дала розвитку логістики важливі імпульси, а також спричинила появу у цих сферах нових поглядів і ключових пунктів.

Насамперед у питаннях предмета науки про транспортне підприємство і/або логістики слід ґрунтуватися на тому, що обидва погляди мають право на існування і доповнюють один одного [45, с. 704]. Це робить можливою заміну інституціонального предмета про транспортне підприємство на функціональний предмет – логістику, і через концепцію логістики – розгляд інституціональної або функціональної перспективи. Логістичним розв'язком проблем є специфічні інституціональні/функціональні вузли. Це означає, що інституціональний і функціональний предмет не конфліктують із комплексністю і динамікою логістичних процесів.

На відміну від транспортної науки логістика не орієнтується на фрагментарні або функціональні аспекти, оскільки її первісною ознакою є системо-зорієнтований підхід. Обмеженнями системи, що розглядається, є питання доцільності вирішення певної проблеми. Немає наперед заданого встановлення зв'язків (стосунків) – чи інституціональних, чи функціональних. Однак тут можливі два варіанти. Перший стосується договірної (контрактної) моделі підприємства та її інтерпретації як специфічної розпорядчої структури. Такий варіант рекомендується для логістики, коли договірні структури постачання/замовлення досліджуватимуться з погляду just-in-time (“точно, своєчасно”). Інакше відбувається, наприклад, у проектуванні логістики, коли системи управління повинні розвиватись для комплексу завдань. Причому спочатку цікавлять тільки функціональні зв'язки. Як можливий інструмент розв'язання може бути названа формальна мова вільних зв'язків. Після неї йде системоутворення через співвідношення зв'язків, якими можуть бути охоплені основні і побічні дії, а також залежності між станами елементів. Це означає, що транспортна наука у співвідношенні із логістикою може стосуватися лише одного виду трансформації матеріальних благ, однієї логістичної функції – переміщення, транспортування. Однак поза увагою залишаються інші логістичні функції, такі як складування, пакування тощо.

Інша точка зору, яка теж є теоретично придатною, що логістика може стосуватися лише транспортної сфери ієрархічного плану, тобто: внутрізаводський транспорт, транспортне підприємство, регіональний транспорт, національна транспортна система. Інтеграція предмета обох дисциплін ініціює відношення типу “транспортна послуга – логістична послуга”, “транспортні витрати – логістичні витрати”, “транспортно-експедиційна організація – логістичний центр” тощо.

Водночас чинна єдина номенклатура рахунків із погляду логістичного розуміння витрат є непридатною. Особливі труднощі виникають із визначенням витрат, пов'язаних із невикористанням складських приміщень і затрат на капіталовкладення, видів затрат, величина яких має вирішальне значення для оптимізації сервісу постачання. Наприклад, витрат вичерпання запасів. Труднощі полягають у тому, що логістичні витрати і логістичні послуги “зникають” у більшій частині загальних витрат або глобальних підприємницьких послуг. Вирішення проблеми – у створенні логістично зорієнтованих систем рахунків, які повинні ґрунтуватись на принципі вирішально важливих дій із точки зору позитивних або негативних цільових внесків у розглянуті заходи. Істотні витрати і результати можуть бути визначені у кожному випадку індивідуально на підприємстві. Немає логістичних витрат – марна справа визначити логістичні результати. Рис. 1.3 ілюструє актуальність визначення впливу логістики на рентабельність інвестицій (ROI – Return on Investment). Структуризація чинників, а відтак вплив логістики на рентабельність інвестицій показана на рис. 1.3.

Концепція логістики у контексті науки про транспортування охоплює велику частину виробничих галузей і завдань. Але при цьому необхідною залишається ієрархічна функціональна диференціація, внаслідок якої складається така структура логістичних систем транспортування:

• мікрологістична транспортна субсистема в заготівельній логістиці, виробничій логістиці, дистрибуційній логістиці підприємства. Ці системи старанно працюють над логістичними частинами завдань (транспортними) в окремих фазах підприємств;

• логістичні підприємства (транспортні, транспортно-експедиційні тощо);

• логістичні міжорганізаційні системи (транспортні ланцюги, лінійні конференції морських поїздок, зв'язувальні системи загального користування транспорту тощо). Типовим тут є інституціональна або функціонально-зорієнтована, короткотривала або довготривала співпраця елементів, які належать до різних систем;

• макрологістичні системи (національна (галузева) транспортна система, світова повітряна транспортна система тощо).

Рис. 1.3. Вплив логістики на рентабельність інвестицій

Джерело: [44, с. 81]