Розділ 1. СУТНІСТЬ ТА КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИКИ

Особливим пріоритетом теорії логістики є матеріально-технічне забезпечення. Визначення матеріально-технічного забезпечення охоплює всі процеси управління матеріальним господарством, матеріальними потоками на виробництві і готовою продукцією [45, с. 706]. Тому заготівля матеріалів стає початковим чинником використання потужності, центральним завданням матеріально-технічного забезпечення. Але – це лише обмежена, ізольована частина загального логістичного ланцюга забезпечення. Тому повинна відбутися інтеграція на основі різнобічних зв'язків між трансформаційними і трансферними процесами впродовж ланцюга створення вартості, щоб уникнути згадуваних субоптимальних рішень проблеми. Це означає залучення інтерактивних зв'язків підприємства зі своїми постачальниками, так само, як і забезпечення таких самих зв'язків із ринком споживачів, оскільки на сучасному етапі помітна тенденція до зростання витрат дистрибуції. Тонндорф пояснює це декількома важливими причинами, серед яких:

• цілі системи дистрибуції стали дуже складними;

• інтернаціоналізація збільшила дистанцію між виробниками і споживачами;

• значно розширився асортимент продуктів;

• продукти стали надто короткотермінові;

• ринки функціонують щораз інтенсивніше [51, с. 11].

І це визначає матеріально-технічне забезпечення як технічну і економічну проблематику матеріального потоку від постачальників через виготовлення на підприємстві з усіма проміжними ланками до закінчення виробництва та складування на вихідному товарному складі. Тим самим дається наближене поняття до логістики, що відповідає впровадженню поняття “інтегроване матеріально- технічне забезпечення”. У своїй подальшій інтерпретації поняття інтегрованого матеріально-технічного забезпечення тісно пов'язане з логістикою. Але вирішальним є не відповідність визначень, а перейняття філософії управління з логістики, тобто цілісний розгляд ланцюга забезпечення як системи циркулювання ресурсів підприємства.

Як нижче показано, цьому поняттю відповідає також розвиток конкретних інформаційних систем і систем управління. Це означає, наприклад, що принцип “точно, своєчасно” (англ. Just-in-time, JIT) має застосовуватись для всіх ланок (тих, що потребують) логістичного ланцюга від входу матеріалів до складування товарів у клієнтів. Для цього необхідно планувати всі матеріальні погреби, поряд із потребами в машинах та персоналі на підставі термінів постачання, відповідно вирівнювати планування і реалізацію окремих частин процесів. Про цілковито помилкову інтерпретацію логістики йдеться лише тоді, коли вона інтегрується в матеріально-технічне забезпечення і розглядається як його частина.

Логістика і дослідження операцій підприємств мають спільні корені як дві дисципліни, що використані в працях проектних груп, які під час Другої світової війни у США розвивали математичні моделі планування для логістичного формулювання проблем. Передусім прикладами можуть бути планування транспорту і поїздок, з одного боку, а з іншого, – лінійне програмування. Логістичні проблеми донині утворюються з визначення потреб і кількості рівнів складування: у разі виробничого планування – величин партій і визначенні черг, у дистрибуційному плануванні – в питаннях транспортування і складування тощо, що становить робочу галузь дослідження операцій підприємств. Очікується, що завдяки подальшому розвиткові моделей у напрямку реалістичних гіпотез, щодо розв'язку проблем для логістики та їх акцептування через практику інтегрований результат постійно буде поліпшуватись. Як приклад, можна назвати планування транспорту: спочатку були в розпорядженні тільки лінійні транспортні моделі для гомогенних товарів, потім були допасовані нелінійні транспортні моделі, на черзі – багатоступеневі моделі розподілу з перевантаженням для гетерогенного майна.

Так, проблемно-зорієнтований напрям досліджень визначено у праці Tempelmeiera [45, с. 707]. У центрі уваги перебуває товаророзподіл, насамперед рішення про структуру дистрибуційної системи (ступеневість, кількість, пункти обліку наявності) і організацію процесу розподілу товарів (складування і висилання). З огляду на комплексність проблеми передбачається декомпозиція полів рішень і успішне прагнення вирішення проблеми у рамках однієї ієрархічної моделі.

Стає очевидним, що в логістичній дійсності не переважають строго визначені проблеми, які можуть бути формалізовані і точно розв'язані через закриті моделі. Передусім це спостерігається на виході з площини оперативного процесу. Це свідчить, що там, де будуть використані лише спроби, які уможливлюють у логістичному ланцюзі тільки локальне рішення, незважаючи на загальні затрати або послуги, можливе незадовільне вирішення проблем. Має бути зміненою попередня система планування, що сприяє виконанню частин функцій, які взаємодіють у ланцюзі забезпечення з єдиною спільною метою, тобто коли традиційна система виробничого планування та керування буде замінена системою циркуляції, в яку інтегровані постачальницько-збутові зв'язки. Ця інтерпретація планування як процесу імітації відповідає логістичним вимогам через евристичне моделювання і проведення експериментальних розрахунків (імітацій). Це робить комп'ютерну допомогу продуктивною і потрібною формою управління системою. Особливе значення для інтерактивного вирішення проблем мають повні і докладні розрахунки, які дають змогу надати наслідки змін параметрів. Ці імітації виконують своє завдання допомагати приймати рішення, але тільки тоді, коли актуальність даних гарантована в загальному істотному функціональному зв'язку, який охоплює певну угоду замовника і відповідні угоди на замовлення, виготовлення, постачання, монтаж і транспортування, та існують зарезервовані для цього відповідно до терміну поставки ресурсні потреби. Порушення і зміни мають бути негайно враховані в імітаційних розрахунках за допомогою, наприклад, сіткових моделей, оскільки це може змінити критичні параметри.

Останні дослідження виразно засвідчили, що стандартні спроби оптимізації підприємств є придатними тільки частково. Потрібні інтерактивні спроби планування за допомогою комп'ютера, що логічно доводить розвиток інформатики до вирішального значення для концепції логістики і практичного застосування рішень логістичних систем. Ця корисність спостерігається у двох таких галузях.

Одна з них – центральна галузь виробничого планування й керування. На початку, на підставі програми планування виробництва, стоїть матеріально- технічне постачання, із завданням розрахунку потреби і здійснення закупівлі. Наступний крок – це інтеграція господарства у часі – в значенні управління виробничим процесом. Для цього придатні виробничі моделі, що описуються функціями застосування і випередження виробничих процесів у кількості і часовій взаємодії. При цьому є умови для створення резервів і здатності утворювати план замовлень для виробництва. А це означає, що, поряд із технологічними, логістичні процеси повинні бути також змодельовані.

Велике значення для сервісу постачання, особливо для терміну постачання і надійності постачання, має короткий час перебігу із мінімальними витратами капіталу і обмеженим ризиком наявності запасів, що вимагає розширення моделі виробничого планування ринковими чинниками: планування має охоплювати логістичний ланцюг від постачальника до споживача. В основу закладена логістична стратегія переміщення: застосування принципу “точно, своєчасно” в загальному логістичному ланцюзі веде до збуто-орієнтованого виробничого планування.

Інша галузь – це організація обліку виробничих даних, що забезпечує перехід до систем управління, зорієнтованих на подію (управління в часі).

Поряд із науковими пріоритетами сформувалися зрілі істотні тенденції, що зумовили зміну пріоритетів підприємництва, поданих у табл. 1.2.

Сконцентрована в табл. 1.2 перспективна зміна пріоритетів у підприємництві аргументується таким.

Об'єкти виробничого менеджменту: традиційні управлінські акценти на виробничих процесах з їх поділом на основні та допоміжні не відповідають сучасним вимогам функціонування товарних ринків, ринків послуг, і тільки інтегрований розгляд матеріального потоку як об'єкта управління гарантує підприємству економічну стабільність та задовільні фінансові результати. Це важливо і з точки зору підвищення вартості продукту для клієнта. Загострення конкуренції актуалізує проблему формування конкурентних переваг, що можна було б досягти (за Портером) підвищенням вартості продукту в очах споживача. Так, розглядаючи ланцюг вартості в концепції логістики, подаємо таку графічну інтерпретацію (рис. 1.4).

Таблиця 1.2

Пріоритети підприємництва