Розділ 1. СУТНІСТЬ ТА КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИКИ

Зважаючи на досягнення останніх років в європейській індустрії [72, с. 103] щодо впровадження якісно нових підприємницьких філософій і концепцій, здебільшого японського походження, враховуючи результати проведених нами досліджень [9], переконуємося у тому, що різноманітність визначень логістики

пояснюється швидше формою (багатством національних мов), а не змістом. Разом із тим, дефініція логістики закономірно вимагає збагачення визначення логістики, оскільки в цьому понятті на практиці інтегрується все більше нових сфер та функціональних галузей (технологічна підготовка виробництва, оброблення відходів та утилізація, розроблення товарів, науково-дослідна та конструкторська робота тощо), істотно зростають просторовий (мезо-, мета-, макрорівень) та часовий (стратегічний, довготерміновий) горизонти.

Аналіз визначень логістики дає змогу окреслити такі загальні риси поняття логістики [43, с. 17]:

• часово-просторова трансформація предмета потоків (майна і вартості);

• інтеграція функцій планування, керування, організування і контролювання логістичних процесів;

• супроводження потоків товарів потоками інформації;

• орієнтація на критерій ефекту і ринкової корисності, пов'язаної з реалізацією поставок, та критерій раціоналізації структури витрат;

• виокремлення сфери і структури предмета логістичної діяльності.

Зауважимо, що нами в попередньому виданні книги подано таке загальне визначення: логістика – не наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв'язками [17]. Визначення враховує такі істотні елементи: по-перше, термінологічне тлумачення “заземлене” до певної системи, відповідно обмеженої, хоч і відкритої, але здатної адаптуватися до порушень в зовнішньому середовищі; по-друге, на основі теорії логістики чи без неї функціонально – це завжди управління в функціях планування, керування, контролювання, регулювання тощо; по-третє, ґрунтується на ефекті синергічного зв'язку. Суть його полягає в тому, що система з синергічними зв'язками (а в економіці вона для того і створюється штучно) забезпечує приріст загального ефекту кооперованих дій елементів системи до величини більшої, ніж сума ефектів тих самих елементів, що діють незалежно.

Отже, за Блайком сучасна логістика трактується розмаїттям дефініцій, таких як [43, с. 20]:

• засади, концепція мислення і діяльність (ідея, критерій управління);

• інтегровані система і процес прийняття рішень, пов'язаних з управлінням фізичним обігом товарів і інформації;

• скоординована, інтегрована функція підприємства;

• комплекс інтегрованих інструментів, методів управління і діяльності;

• концепція створення і доставляння нової вартості і ринкової корисності для клієнта у процесі постачання товарів;

• діяльність, зорієнтована на раціональне використання і створення потенціалу ефективності та зростання конкурентности;

• концепція стимулювання реалізації цілей підприємства (маркетингу);

• концепція і функція організації (реорганізації) підприємства.

Отже, узагальнюючи викладене, можна стверджувати про існування трьох підходів до визначення поняття “логістика”. Перший (перша дефініція логістики) орієнтує на переміщення – дії, завдяки яким відбувається планування, керування, реалізація, контролювання та регулювання просторово-часової трансформації товарів і пов'язані з цим кількісно-асортиментно-якісні зміни, маніпуляційні зміни та зміни в логістичному сервісі. Така дефініція наближає вимоги до логістики за формулою “7R”: відповідний продукт (кількості і якості) у відповідному стані, у відповідному часі та у відповідному місці відповідному клієнту за мінімальних витрат.

Другий підхід (друга дефініція логістики) передбачає орієнтацію на цикл споживання виробу. Міжнародне логістичне товариство “Society of Logistics Engineers” (SOLE) дає таке визначення “логістики”: логістика – допоміжне управління плануванням, контролюванням і регулюванням, яке в період споживання продукту гарантує ефективне використання засобів та адекватне ефективності логістичних елементів під час усіх фаз періоду споживання (ініціювання, планування, реалізації, експлуатації та ліквідації).