Розділ 1. СУТНІСТЬ ТА КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИКИ

Третій підхід (третя дефініція логістики) орієнтує на послуги: логістика – процес координації нематеріальних дій, до яких слід вдатися для ефективного надання послуг щодо витрат і згідно з вимогами клієнта. Багатогранність дефініцій логістики зумовлена розвитком і збагаченням її концепції.

1.3. Концепція та завдання логістики

Вихідним пунктом для формулювання та вирішення проблем логістики на сучасному етапі є питання ринкових вимог, стратегії і структури виробництва. Головні аспекти матеріально-технічного постачання та збуту є об'єктами підвищеної зацікавленості дослідників. Причиною цього є дедалі більша конкуренція з боку країн Південно-Східної Азії, особливо Японії, а також США, де відновилась увага до виробничої діяльності підприємств. Здебільшого попереднє виробництво, не беручи до уваги факторів попиту (що? де? коли? в якій формі? з якими характеристиками?), могло існувати тільки тому, що працювало на стабільний ринок.

Однак сучасна ринкова кон'юнктура свідчить про такі зміни: зниження стабільності ринків; прагнення до диференціації продукції на пізнішій стадії виробництва; прагнення до виробництва найрізноманітніших товарів на основі максимально однотипних складових частин; використання вигод масового виробництва не на стадії складання, а на стадії виготовлення комплектувальних виробів; прагнення до максимального задоволення потреб клієнта на стадії вибору товару для виробництва. Все це вимагає гнучкості виробництва на цеховому рівні, що досягається як розширенням можливостей переналагоджування обладнання, так і завдяки використанню методів організації виробництва для мінімізації запасів – системи “точно, своєчасно”, системи Канбан.

Загалом відбувається зміна пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь управління матеріальними потоками. На практиці це також означає зміщення акцентів у бік формування необхідної інформації чи відповідної організації виробництва на противагу дорогим резервним запасам. Викладені ці та інші такі зміни пріоритетів, що супроводжуються позитивними наслідками, певною мірою мусять завдячувати таким потенційним можливостям логістики [43, с. 41–42]:

• логістика сприяє ринковій орієнтації підприємства, зорієнтовує на пропозицію споживачам оптимального сервісу, сприяє еластичності і здатності адаптуватися до змін на ринку;

• логістика зорієнтована на стимулювання продажу і сервісу при одночасній раціоналізації структури повних витрат, усвідомлюючи значення відношення “витрати-користь” у всіх сферах підприємства;

• логістика зорієнтована на використання синергічних зв'язків і ефектів у цілій структурі логістичної системи;

• логістика уможливлює розв'язання проблем, що виникають у місцях стиків потоків товарів і інформації з іншими функціональними сферами підприємства (маркетингом, виробництвом, фінансами, працею тощо);

• логістика уможливлює та стимулює тенденції до інтеграції та ієрархізації цілей підприємства та у зв'язках із партнерами;

• логістика зорієнтована на раціоналізацію організаційної системи підприємства і загального потоку матеріалів і товарів;

• логістика стимулює зростання загальної ефективності господарювання.

За останні роки європейська індустрія досить сильно піддається впливові нових філософій і концепцій, які здебільшого започатковуються і розвиваються на японських підприємствах. Серед них особливе місце посідає концепція гнучкого виробництва, яка характеризується:

• максимальною децентралізацією завдань і прямою відповідальністю працівників;

• підвищенням якості продукції;

• використанням освоєного ступеня автоматизації;

• оволодінням достатнім комунікаційним та інформаційним досвідом.

Аналіз слабких сторін систем логістики свідчить про те, що причини більшості проблем залежать від поведінки працівників, а саме:

• значна складність процесів, яка не може бути достатньо освоєна працівником;

• погані інформаційні зв'язки між окремими підрозділами і підприємствами, коли є зайва інформація;