Розділ 1. СУТНІСТЬ ТА КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИКИ

1. На рівні вибору стратегії: пріоритетна ціль полягає у підвищенні обслуговування споживача шляхом зростання здатності реагування на попит з

одночасним охопленням усього життєвого циклу продукту від розробки до утилізації відпрацьованих частин.

2. На рівні планування: спільне інтегроване планування учасників логістичного ланцюга за принципом “одна організація”, що означає інтегровані параметри циклу замовлення, рівня запасів, планової інформації тощо.

3. На рівні реалізації логістичних процесів: інтегроване управління просторово- часовим переміщенням матеріальних благ, що вимагає повної інтеграції функцій і процесів у ланцюзі поставок.

Підвищенню ефективності функціонування логістичних ланцюгів поставок сприяла сучасна концепція поповнення запасів – система швидкого реагування як осучаснена реалізація принципу JIT, у якій існує повноцінна субституція запасів інформацією. Впровадження такої стратегії стало можливим завдяки розвиткові інформаційних технологій, передусім електронного обміну даними (EDI), електронних пунктів продажу (EPOS – electronic point of sale) тощо та транспортних технологій.

Черговим етапом – етапом найвищої інтеграції – необхідно вважати формування системи логістично зорієнтованого управління організацією, логістичною кооперацією організацій, інтегрованим ланцюгом поставок. Мова йде про ототожнення системи управління із системою логістичного управління як такою, в якій принципи, концепція, стратегія логістики виконують функції генеральних (корпоративних), а організаційна одиниця логістики є головним структурним підрозділом в системі управління.

Подана етапність теоретичного розвитку та практичного використання концепції логістичного управління в часовому зрізі спостерігається одночасно і цьому є об'єктивні пояснення. Водночас ця етапність окреслює напрям поглиблення впровадження логістичної концепції та забезпечення (майнового, організаційного, інформаційного) її ефективної реалізації. Цьому і будуть присвячені наступні розділи книги.

1.2. Дефініція логістики

Логістика як нова, відокремлена і всеохопна теорія підприємницької діяльності почала використовуватися на підприємствах із початку 1980-х років. Власне, поглиблення спеціалізації сформувало систему підвищених вимог підприємств до своїх партнерів із виробництва. І це знайшло своє відображення у створеному для виявлення і вирішення проблем, що виникають або можуть виникнути в майбутньому у виробництві чи бізнесі, найбільш узагальненому, всеохопному понятті “логістика”.

Формування загальної дефініції поняття “логістика” відбувалося (цілком закономірно) у взаємозв'язку з теоретичними проблемами, що виникали, з часом інтегруючись у системоохопний механізм. Історично так склалося, що логістика була вперше широко задіяна у військовій галузі для комплексного забезпечення сторін, які воюють, гарантій їх боротьби та готовності до дії. Доки ці проблеми спільно не реалізуються і мають лише репрезентативний характер, завдання ресурсного забезпечення є досить проблематичними. Але у разі їх інтеграції ті самі завдання вирішуються строгіше географічно, у часі, за кількістю та асортиментом. Тому цей загальний підхід – мати у відповідному місці, у відповідний час відповідний матеріал відповідної якості та асортименту, і це, можливо, відповідає мінімальним витратам у заготівельній, виробничій та дистрибуційній сферах, і становить основу визначення терміна “логістика”.

В цьому аспекті досить популярною є “дефініція логістики для профанів” (дилетантів, “чайників”) [46, с. 52] – дефініція “7R” (від англ. right – “відповідний”): зробити доступним відповідний продукт, відповідної кількості та у відповідному стані, у відповідному місці у відповідний час відповідному клієнтові, з відповідними витратами. У спеціальній літературі можна віднайти дефініції і “5R”, і “6R”, і “8R”, в яких, окрім названих “R”, трапляються в різних комбінаціях також ознаки: “відповідної якості”, з “відповідною інформацією”, “відповідного асортименту”. Однак в усіх названих інтерпретаціях завжди присутні такі ключові ознаки: товар, місце, час, витрати обслуговування.

Зважаючи на те, що завданням логістики є отримання потрібних товарів або послуг у потрібному місці, в потрібний час, за базисних умов та одержання підприємством найбільшого доходу, логістику можна трактувати як механізм досягнення компромісу (узгодження) між виконанням зобов'язань і необхідними для цього витратами, тобто і споживач задоволений рівнем виконання його замовлень, і витрати виробника (надавача послуг) є для нього бажаними. Слід враховувати, що як і в постачанні чи збуті, до сфери дослідження логістики потрапляють диспозиційні, торгові, транспортні процеси, процеси складування та пакування, виробничого планування та керування тощо.

Дослідник Зомерер наводить декілька визначень логістики: 1) місією логістики може бути визначений розвиток логістичної системи, який приводить до можливо найнижчих витрат на логістичному об'єкті; 2) логістика є процесом планування, контролю та керування формуванням матеріального потоку, його складуванням та інтегрованою інформацією від місця виготовлення до місця споживання для пристосування до потреб споживача. Сам же автор пропонує таке визначення: логістика комплексно охоплює планування і керування потоком матеріалів, складових частин і виробів та необхідним інформаційним потоком включно з метою прискорення загального потоку і мінімізації загальних витрат для здійснення процесу постачання, виробництва та збуту продукції.

Американське логістичне товариство “Рада з управління логістикою” (Control of Logistics Management) вважає, що логістика – це процес планування, реалізування і контролювання економічно ефективного переміщення і складування сировини, запасів незавершеного виробництва, готових виробів та пов'язаних із цим послуг та відповідної інформації з місця походження до місця споживання для забезпечення відповідності вимогам споживача [46, с. 51].

Формуючи вихідний пункт дефініції логістики, учений Хрістофер уважає, що “логістика – це процес стратегічного управління постачанням, зберіганням і транспортуванням матеріалів, частин та готових продуктів (разом із відповідною документацією) в межах організації та через її маркетингові канали, забезпечуючи максимізацію теперішніх і майбутніх прибутків та найвищу ефективність реалізації замовлення” [44, с. 11].

А. Гаджинський за основу бере термінологічне трактування логістики, викладене А. Родніковим, а саме: “Логістика – наука про планування, контроль та керування транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, які здійснюються під час достачання сировини і матеріалів до промислового підприємства, внутрішньозаводського перероблення сировини, матеріалів і напівфабрикатів, достачання готової продукції до споживача відповідно до його інтересів, вимог, а також передання, зберігання, оброблення відповідної інформації•” [10, с. 86].

Дослідник Блайк дефініції логістики класифікує за трьома аспектами [43, с. 16]:

• із концепційно-функціонального погляду логістика подається як певна концепція управління переміщенням майна і інформації в розумінні системи методів і функцій планування, керування, організування і контролю;

• із предметно-структурного погляду логістику можна трактувати як інтегрований процес товарних і інформаційних потоків та окреслений комплекс структурних заходів і рішень, пов'язаних з інтеграцією і реалізацією тих потоків;

• із погляду ефективності поняття логістики можна ідентифікувати як орієнтацію і детермінанту зростання ефективності за рахунок пропонування клієнтам бажаного сервісу за одночасної раціоналізації структури логістичних витрат і зростання загальної ефективності господарювання.