Розділ IX. Судження

Наприклад, "Можлива образа словом", "Можливий позитивний результат іспиту" тощо.

Судженням д і й с н о с т і називається вид модального судження, в якому дещо відображається як уже існуюче в дійсності.

Наприклад, "Робота першого блоку ЧАЕС зупинена", "Конституція України прийнята" тощо.

Судженням н е о б х і д н о с т і називається модальне судження, яке відображає неминучість існування якогось предмета, явища, або зв'язку між ними.

Наприклад, "Після зими необхідно приходить весна", "Необхідно, що всі закони затверджує Верховна Рада", "Необхідно, що всі свідки повинні говорити правду" тощо.

За логічною модальністю судження поділяють на:

1) проблематичні (ймовірні) та

2) достовірні.

П р о б л е м а т и ч н и м називається такий вид модального судження в якому яка-небудь ознака стверджується або заперечується відносно предмета думки лише передбачувано.

Наприклад, "Тут імовірно, була симуляція крадіжки". Треба розрізняти проблематичні судження і судження можливості.

Наприклад, візьмемо два судження:

1. "Можлива побудова мосту через річку" і

2. "Ймовірно, в цьому місці побудувати міст через Дніпро".

Перше судження є судженням можливості, оскільки у ньому виражене знання про те, що в дійсності можливо розв'язати таке завдання, як побудову мосту через річку. Друге судження проблематичне, оскільки у ньому зафіксоване знання про те, що дана дія може конкретно реалізуватися. Судження можливості висловлюється у результаті глибшого вивчення предмета. Виражене в ньому знання є завершеним.

А проблематичне судження виражає знання передбачливе, незавершене. Передбачуване твердження про належність певної ознаки у предмета означає, що цей предмет може й не мати цієї ознаки.

Наприклад, "Ймовірно, підозрюваний знав потерпілого до вчинення злочину" тощо.

До с т о в і р н и м називається судження в якому фіксується знання, що містить цілковиту визначеність про належність ознаки предмету.

Наприклад, "Достовірно, що діагоналі квадрату при перетині утворюють прямі кути".

У сучасній логіці існує цілий розділ, який вивчає типологію модальностей, їх природу і основні функції в пізнавальній діяльності і практиці міркувань.

9. Запитання