Розділ 1. Категоріально-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності

НС техногенного характеру — це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів чи їх загроза, аварій з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.

НС природного характеру — це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтів чи надр, природних пожеж, змін стану повітряного басейну, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин, масового ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміни стану водних ресурсів та біосфери тощо.

НС соціально-політичного характеру — це ситуації, по­в’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

НС воєнного характеру — це ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок руйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів та сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

Надзвичайні ситуації, на підставі Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368, класифікуються як НС державного, регіонального, місцевого або об’єктового рівнів. Критеріями визначення рівня надзвичайної ситуації є територіальне поширення, обсяги технічних та матеріальних ресурсів, які необхідні для ліквідації її наслідків, кількість постраждалих людей або порушення їхніх умов життєдіяльності та розмір заподіяних (очікуваних) збитків. Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС — загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

НС загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягів видатків відповідного бюджету.

НС регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсот­ка обсягів видатків відповідного бюджету.

НС місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта (ПНО), загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості об’єкта. До місцевого рівня також належать всі НС, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів.

Таблиця 1.1. Критерії визначення рівня надзвичайної ситуації

Рівень НС		Загинуло, осіб	Постраждало, осіб	Порушено умови життєдіяльності населення понад 3 доби, осіб	Збитки, мінімальних заробітних плат (350 грн)
а	Державний	> 10	> 300	> 50 тис.	> 150 тис. (55 млн 500 тис. грн)
б	З урахуванням збитків*	> 5	> 100	> 10 тис.	> 25 тис. (9 млн 250 тис. грн)
в	Територіальне поширення	НС поширилась або може поширитись на територію інших держав
г		НС поширилася на територію двох регіонів, а для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менше одного відсотка видатків їх бюджетів
д	Регіональний	> 5	> 100	> 10 тис.	> 15 тис. (5 млн 550 тис. грн)
є	З урахуванням збитків*	3—5	50—100	1 тис. — 10 тис.	> 5 тис. (1 млн 850 тис. грн)
ж	Територіальне поширення	НС поширилася на територію двох районів, а для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менше одного відсотка видатків їх бюджетів
з	Місцевий	> 2	> 50	> 1 тис.	> 2 тис. (740 тис. грн)
і	З урахуванням збитків*	1—2	20—50	100 — 1 тис.	> 0,5 тис.(185 тис. грн)
к	Територіальне поширення	НС поширилась за територію ПНО, загрожує довкіллю, населеним пунктам, спорудам, а для її ліквідації необхідні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цього об’єкта
л	Об’єктовий	Критерії надзвичайної ситуації не досягають зазначених показників

* Критерії — загинуло осіб, постраждало осіб та порушено умови життєдіяльності населення на термін, що перевищує три доби, обов’язково розглядаються з урахуванням збитків.

НС об’єктового рівня — це НС, яка не підпадає під зазначені вище визначення і яка розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті, її наслідки не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони (СЗЗ).

---

1.6. Культура безпеки як елемент загальної культури

---

Завдяки науково-технічному прогресу (НТП) в ядерній енергетиці, сучасних видах транспорту, інформаційних та телекомунікаційних технологіях, біо- та нанотехнологіях тощо людство досягло величезних успіхів у соціально-економічному розвитку. Але метою всіх його досягнень було і є забезпечення, перш за все, свого матеріального благополуччя, а отже — збагачення, яке поступово перетворилося на ідеал сучасного суспільства. Сучасній людині важко навіть уявити, для чого ще, якщо не для отримання прибутку (а краще — надприбутку) є сенс займатися господарською або фінансовою діяльністю. З цим «макроідеалом» споживацької філософії і пов’язана криза сучасної цивілізації[2].

Необхідно розуміти, що НТП, направлений на підвищення матеріального благополуччя, при падінні моральних цінностей веде до появи цілого комплексу нових небезпек для довкілля, самої людини та суспільства в цілому.

На думку багатьох учених Японії, США, Росії, подальший розвиток цивілізації і забезпечення безпеки існування залежатиме не стільки від рівня технічних досягнень, скільки саме від культури суспільної свідомості, складовою частиною якої є мораль. За висловом академіка РАН І. Т. Фролова, рівень корелятивної взаємодії в людській діяльності повинен мати «…високе зіткнення пізнання, моральності сучасної науки і техніки з людиною. Нова техніка вимагає нового мислення й нового рівня розвитку людини, громадянської мужності і цивільної відповідальності»[3].

Американський вчений Лі Девіс, автор довідника «Рукотворні катастрофи», проаналізував і розставив у порядку першочерговості причини, які найчастіше призводять до виникнення різних аварій: безглуздість, недбалість та користь. Саме від них — а вони в сукупності називаються «людським чинником» — у більшості випадків залежить безпека людей.

Як показує практика, тільки технічним шляхом проблема безпеки не вирішується. Більше того, з удосконаленням техніки, підвищенням її надійності та безпечності девальвація моральних цінностей стає вагомішою, а що складнішою стає ергатична система («людина—машина»), то більшою мірою безпека цієї системи залежить від культури людини. Саме вона (при проектуванні, виробництві, обслуговуванні, експлуатації) є найбільш ненадійною ланкою цієї системи.

Розслідування переважної більшості вибухів на вугільновидобувних шахтах України також показало, що їх причиною є не техніка, а людина. При цьому слід зазначити, що керівники і нові власники для зняття з себе відповідальності часто звертаються до цинічного маніпулювання суспільною думкою, вводять в оману щодо причин аварій. Це породжує вседозволеність, безкарність, ігнорування життя і здоров’я працюючих заради отримання більшого прибутку. Ні норми моралі, ні правила безпеки для них не існують.

При швидкому переході до ринкової економіки значна частина нашого суспільства, діставши свободу в економічній діяльності, націлилася на отримання матеріальної вигоди, не переймаючись моральними засадами, зовсім не замислюючись про наслідки своїх дій. Носіїв подібної свідомості можна виявити у всіх соціальних групах і в усіх сферах діяльності.

Людський чинник дається взнаки як у ставленні до матеріальної культури (наприклад, розробка та експлуатація обладнання), так і до культури духовної (усвідомлення поведінки працюючих у питаннях особистої безпеки, безпеки оточення та культури безпечного виробництва). Отже, спостерігається взаємозв’язок причин виробничих аварій: відсутність культури індивідуальної поведінки, культури міжособистісних взаємин, технологічної культури, культури виробництва і культури безпеки.

Таким чином, усталилася система відносин, заснована винятково на пріоритеті особистих інтересів та ігноруванні суспільних, зневазі до принципів єдності прав та обов’язків, відмові від морально-етичних норм. Утім, сучасний етап соціально-економічного розвитку вимагає дотримання норм етики та моралі. Їх падіння неминуче завдає непоправної шкоди людству, призводить до численних катастроф, створює загрозу здоров’ю і життю людини. Поліпшити таке становище можна, лише змінивши культуру суспільної свідомості. А її формування у громадянина відбувається на всіх етапах навчання, в тому числі на заключному — у вищих навчальних закладах. Культура безпеки сприяє не лише духовному розвитку особистості, вона об’єднує людей гуманним ставленням одне до одного, свідомим сприйняттям питань безпеки у всіх сферах людської діяльності.