Розділ «Частина ІІІ. Прикладні аспекти педагогіки»

5. Створюються умови для систематичної роботи студента і стимулювання його пізнавальної діяльності.

6. З кожного модуля визначаються види самостійної роботи.

7. Для додаткового підвищення рейтингу студенти залучаються до участі в різних видах науково-дослідної роботи.

Для стимулювання систематичної самостійної роботи в практиці ВНЗ практикується надання можливості студентам, які заробили найвищий рейтинг, отримати автоматичну оцінку «добре» або «відмінно».

Розрізнюють рейтинг з навчальної дисципліни, семе­стровий та міжсеместровий рейтинг.

Рейтинг з навчальної дисципліни є поточним рейтингом студента з окремого навчального предмета, надає інформацію про стан навчальних справ студента в кожний локальний момент семестру і дозволяє порівнювати досягнення студентів.

Семестровий рейтинг узагальнює дані з усіх дисциплін, що вивчалися в семестрі й характеризує ступінь досягнень студентом максимально можливого (оптимального) результату.

Міжсеместровий рейтинг є підсумково узагальненим і розраховується підсумовуванням або відніманням середнього арифметичного значення семестрових рейтингів.

Особливості рейтингового контролю дозволяють диференційовано підходити до оцінювання знань за ступенем складності. Інтегральна оцінка повинна синтезувати в собі коефіцієнти, які відбивають складність виконаної навчальної діяльності.

Серед рейтингових систем і технологій, що впроваджуються в сучасних ВНЗ, виокремилися два основні напрями: технологія РІТМ і прості модульно-рейтингові технології. Решту технологій можна розглядати як модифікації зазначених.

Незважаючи на те, що розробники системи РІТМ по-різному розшифровують цю абревіатуру (розвиток індивідуального творчого мислення; рейтингова інтенсивна технологія модульного навчання), призначення системи залишається єдиним для всіх вищих навчальних закладів — підвищення творчого потенціалу всіх суб’єктів педагогічного процесу, максимальна індивідуалізація навчання, інтенсифікація й активізація самостійної роботи студентів.

У технології РІТМ рейтинг — це сума балів, що набирається студентом протягом певного проміжку часу і розраховується за певними незмінними в межах цього проміжку формулами. Разом із цим, методики визначення рейтингів різноманітні, відрізняється і ступінь складності цих ме­тодик.

Рейтинговою системою передбачається широка інформованість студентів про результати навчальної діяльності, тому на відповідних етапах навчання за допомогою технології РІТМ складаються списки студентів (рейтинг-лист). За задумом авторів цієї системи, студент повинен по­стійно прагнути до підвищення свого рейтингу, оскільки в технології РІТМ передбачено механізм стимулювання його праці, який враховує показники рейтинг-листа. За спеціальними таблицями або графіками, що передбачені системою, можна встановити, до якого виду рейтингу відноситься показник з рейтинг-листа, і відповідно до цього призначити заохочення або надати студенту стимулювальну дію. Це можуть бути заохочувальні коефіцієнти, премії, допуск до іспиту або звільнення від його складання тощо. Рейтингова технологія контролю дозволяє звільнити студента від заліків та іспитів, якщо набутий за семестр або курс сумарний рейтинг еквівалентний відповідній оцінці за п’ятибальною системою. У зв’язку з цим рейтингові технології, що використовуються у ВНЗ, розділяють на м’які, жорсткі, безсесійні.

Аналіз навчальних технологій рейтингового контролю свідчить про те, що, незважаючи на певні розбіжності, пов’язані передусім з підрахунком сумарного рейтингу студента, усі вони відповідають визначальним ознакам рейтингового контролю — модульності, багатобальності оцінки знань, оцінці кожного модуля, безперервності в часі.

Термін «interact» (від англ. inter — взаємний, act — діяти) означає «взаємодія», слово «інтерактивний» — здатний до взаємодії.

Інтерактивне навчання — це особлива форма організації навчального процесу, при якій відбувається постійна, активна взаємодія тих, хто навчається. Таке навчання ґрунтується на співнавчанні, взаємонавчанні (колективному, груповому, навчанні у співпраці), де викладач і учень (студент) є рівнозначними, рівноправними суб’єктами.

Інтерактивне навчання виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою. Під час діалогу учні (студенти) оволодівають культурою спілкування, навичками бути демократичними, критично мислити, приймати продумані, продуктивні рішення.

Інтерактивна технологія навчання — це така організація навчального процесу, яка заснована на взаємодії всіх його учасників у процесі навчального пізнання, забезпечуючи їхню колективну (кооперативну) діяльність. При цьому кожен учень (студент) знає, що від його діяльності залежить кінцевий результат виконання поставленого перед усією навчальною групою завдання, за яке він має публічно прозвітуватись.

В основі інтерактивних технологій лежить принцип інтеракції, тобто багатостороння комунікація, постійна взаємодія суб’єктів процесу навчання між собою, їх співпраця, спілкування, співробітництво. При цьому викладач — лише організатор і координатор інтерактивної взаємодії. Для таких технологій є обов’язковою вимога — наявність для всіх учасників навчального процесу спільної навчальної мети.

Кожна з інтерактивних технологій навчання містить чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, різноманітні процедури, що стимулюють діяльність тих, хто навчається (ділові і рольові ігри, дискусії, опрацювання дискусійних питань, моделювання життєвих і професійних ситуацій, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин ситуації тощо), за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.