Розділ «Частина ІІІ. Прикладні аспекти педагогіки»

Педагогічна технологія — це процес створення і впровадження адекватної до потреб і можливостей особистості і суспільства науково обґрунтованої сукупності педагогічних дій, операцій і процедур, яка, внаслідок упорядкованих професійних дій педагога при оптимальності ресурсів і зусиль усіх учасників педагогічного процесу, гарантовано забезпечує ефективну реалізацію прогнозованого результату, спрямованого на соціалізацію, особистісний і професійний розвиток і саморозвиток людини.

Іншими словами, педагогічна технологія — чітке наукове проектування і відтворення гарантуючих успіх педагогічних дій.

Технологія навчання — це система науково обґрунтованих дій і взаємодій елементів навчального процесу, здійснення яких гарантує досягнення поставлених цілей навчання.

Сучасні технології навчання відбивають системний підхід проектування, реалізації, оцінки, корекції та подальшого відтворення процесу навчання. Системний і широкоаспект­ний підхід визначає технологію навчання як педагогічну категорію, орієнтовану на вдосконалення дидактичної практики, яка є вирішальним аргументом на користь її ефективності.

Специфіка педагогічної технології полягає в тому, що в ній намічається і здійснюється такий навчально-виховний процес, який повинен гарантувати досягнення поставлених цілей. Для цього оперативний зворотній зв’язок пронизує весь навчально-виховний процес.

Виділяються ще й такі особливості педагогічної технології:

подання змісту матеріалу у вигляді навчальних завдань;

наявність чіткої логіки, послідовності дій, опера­цій;

мотиваційне забезпечення діяльності;

наявність засобів і способів одержання інформації;

технологія, її розробка і використання вимагають творчої активності викладача і тих, хто навчається;

різний навчальний матеріал має різну «технологічність»: один легко кодується й при відтворенні не деформується, не спотворюється, а усвідомлюється у всій повноті і цілісності (математичні формули, способи розв’язання задач); інший, будучи закодованим, втрачає частину своїх можливостей впливу на почуття, емоції тих, хто навчається (художня, історична інформація);

кожна окрема технологічна ланка досягає запланованих результатів тільки при оперті на психологічне обґрунтування; при цьому враховується той факт, що ці ланки мають цілком визначений педагогічний потенціал: одні з них за своєю структурою і способах реалізації мають на меті розвиток уваги, мислення, уяви, пам’яті, вміння діяти за зразком при жорсткій заданій послідовності основних елементів програми (алгоритм розв’язання певного типу задач), інші виконують функцію опори для активної самостійної мислиннєвої діяльності;

педагогічна технологія (навіть найсучасніша) не забезпечує однаково високого рівня навченості і виховано­сті всіх тих, хто навчається; на результат впливає багато чинників: рівень педагогічної майстерності викладача, інтелектуальний і емоційний фон академічної групи, матеріальна база освітнього закладу тощо.

До структури педагогічної технології входять:

концептуальна частина (короткий опис ідей, гіпотез, принципів, які допомагають її розумінню);

змістова частина (цілі навчання, обсяг і характер змі­сту освіти);

процесуальна частина — технологічний процес (організація навчального процесу, способи пізнавальної діяльності учнів, методи і форми роботи викладача, діагностика навчального процесу);

програмно-методичне забезпечення (навчальні плани і програми, навчальні і методичні посібники, засоби навчання і діагностики).

Будь-яка педагогічна технологія спирається на певну наукову концепцію, що включає філософське, психологічне, дидактичне та соціально-педагогічне обґрунтування досягнення освітніх цілей. Концептуальна частина розглядається з позиції інноваційності, альтернативності, гуманізму, демократизму, сучасності.