Розділ «Частина І. Основи педагогіки»

Метод рейтингу — це оцінка тих або інших сторін діяльності, якостей особистості компетентними експертами, які повинні глибоко знати предмет оцінки, бути здатними до розв’язання творчих завдань, позитивно ставитися до проведення експертизи, бути справедливими, об’єктивними, самокритичними, виявляти аналітичність, конструктивність мислення.

Метод педагогічного консиліуму як різновид методу рейтингу передбачає колективне обговорення результатів вивчення особистості за конкретною програмою й єдиними ознаками, їх оцінку, виявлення причин можливих відхилень, а також розробку засобів подолання виявлених недоліків.

Суть методу узагальнення незалежних характеристик зводиться до аналізу інформації, яка надійшла з різних джерел.

Результати використання методу самооцінки доцільно зіставляти з даними оцінок товаришів, викладачів.

Педагогічне тестування як цілеспрямоване дослідження дозволяє за допомогою спеціально розроблених завдань, опитувальників об’єктивно вивчити характеристики педагогічного процесу. Існують такі види тестів: тести успішності, тести вмінь, тести досягнень, тести інтелекту, те­сти креативності, тести діагностики рівня компетентності, тести критеріально-орієнтовані, тести особистісні, тести проективні тощо.

Педагогічний експеримент — метод дослідження, у процесі якого створюються умови для з’ясування залежності між педагогічними засобами і результатами їх використання за точно встановлених і зафіксованих умов.

Експеримент проводиться в тому випадку, якщо немає можливості довести те або інше положення іншим способом, коли існує сумнів, вибір, альтернатива. Використання цього методу не виключає залучення й інших методів (спо­стереження, бесіди, анкетування, педагогічного консиліуму, тестування), тобто експеримент — це комплексний метод.

Логіка експериментального дослідження вимагає:

1. Визначення проблеми, теми, мети, об’єкта, предмета і завдань дослідження.

Проблема — це формулювання питання, яке ще невідоме і яке чекає розв’язання. Воно вимагає обґрунтування значущості, з’ясування ступеню дослідженості й недоліків, пов’язаних із недостатньою розробкою проблеми.

Тема — чітке визначення аспектів дослідження, які є актуальними й не розробленими в науці. Тому проблема повинна знайти відбиття в темі.

Мета — визначення того, що ми бажаємо отримати в експерименті, наприклад виявлення взаємозв’язків, закономірностей, розробка теорій, технологій, виявлення й перевірка умов тощо.

Об’єкт дослідження — це процес або явище, що поро­джує проблемну ситуацію, яка вимагає вивчення.

Предмет — аспект сфери пошуку в межах об’єкта.

Завдання експерименту полягають у тому, щоб установлювати залежність між певними педагогічними діями і досягнутими результатами, виявляти залежності між конкретними умовами і результатами, порівнювати результативність варіативних педагогічних дій, умов, щоб можна було визначити оптимальний варіант із точки зору певного критерію, доводити ефективність розробленої системи за відповідних умов та ін.

2. Укладання плану дослідження і плану наукової роботи.

3. Складання списку літератури з проблеми.

4. Визначення загальної методології, методів, бази дослідження.

5. Вивчення теорії й історії питання, аналіз базових понять.

6. Вивчення досвіду вирішення проблеми у практиці.