Розділ «Русалки»

— «Кажуть, шо дє´вкі в бєлих одєждах, коси порозпýсканиє».[1179]

— «В такє пишне вбрання вбіраються, з вінками на голові, да квіткі, вінкі плетуть».[1180]

— «Вона в биндáх, на молодýху вбíрана».[1181]

— «Дівчата були без хустóк. Колись борони, Боже, хустку скинути. І літом, і зимою в хустках ходили. Це хустку но хто скине — це вже всьо. То казали, шо колись бачили — по житах бігали без хусток, коси розпущані — росалкі».[1182]

— «Вона вбірана, з лєнтами, з тимиго, бо вона втопилась дівчиною. Вбрана, як дівчина, вишита сорочка в неї».[1183]

5. Дівчата з розпущеним волоссям і в тому одязі, у якому їх ховали:

— «В нас одна молодица, ну вже єє немає, вона вмерла, то її мати слаба вже така була, лежала. А вона вийшла льон полоти. Да то, каже, все йде да гукає (ну, вельмо плакала вона вже там), ото, каже, йде, бачу: така красіва дівка в вінку в такім — як вже єє нарадили, да вінки накладають вже дівчатам. Вона, каже, йде да те жито так розгортає, розгортає, да так, каже, йде да так коси (колись же ж годували такє довгє), да й косу розгортає».[1184]

— «Ну, так як була нарєджана вмéрлая, так вона і ходить. І на її віночок налóжаний, і лєнти…»[1185]

— «Коси розпущаниє, і в чому умре, в тому і бігають».[1186]

— «Коси в їх розпущаниї. Дєвчата молоді. Старші — нє. Вбраниє так, як ми».[1187]

— «Або як дівчата розпатлані, або малі діти. У білому, очи такі водянії».[1188]

6. Дівчата у весільному вбранні:

— «Русалки — так як то дівчата, у вельон убраниї, у плаття´х, та’ як то під вінец».[1189]

— «Сорочка біла, хустка біла, пацьóрки: всьо на їй таке весільне біле вбранеє».[1190]

— «Казали, шо в лєнтах і в вінку, вопшем, вона — як молодая».[1191]

— Русалку бачили як високу примарну молоду в білому платті й фаті: «Іде нівєста: висока, у хваті. Хвата і бєле плаття на йой».[1192]

Саме такий вигляд русалок є зрозумілим. Якщо це померлі, то й з’являються в білому поховальному одязі. Розпущене волосся й вінок на голові є ознакою дівчини на противагу жінці в хустці. Незаміжніх дівчат за традицією ховали вбраними, як до вінця, звідси й весільне вбрання в повір’ях.

Русалки-діти теж зазвичай одягнені в те, у чому їх поховали: «[Діти], геть так і повбраниї, ну як ото нарадюють, як хоронять».[1193]

Водночас русалок-дітей нерідко змальовують як ангелів чи «повітряних» духів:

— «То вдітиї як люди вони. У веночках малиє детки. То воздушні люди».[1194]