Дуже схожі на мавок-нявок за народними уявленнями майки. На них також здебільшого перетворюються померлі неохрещеними діти:
— «Майки — то нехрещені діти».[1558]
— «То тоже, як діти не хрещені, родєть та прикопають де, та й з того майка зроби сі, але я де знаю, шо то таке, та майка».[1559]
— «А в нас зараз то кажуть, шо з тих дітей [нехрещених] виростають майки».[1560]
— «Колись були майки, а зара[з] вже нема. Майками ставали нехрещені діти, закопані діти».[1561]
— «А майки — се осі душі, шо нехрещені».[1562]
Про таку генезу майок свідчить також спів, який нібито подекуди можна почути під час їхніх танців. Він тотожний співу мавок і потерчат:
— «То такі файні дівочки, шо їх мама не хотіла та й лишила десь чи закопала, то вони співають: «Аби моя мама царства не дістала, бо якби була мене породила, то я б сі на світі жила».[1563]
— «Бодай мати не прощена, шо я хожу нехрещена», — то вони таке співали. І то кидали (кидали щось за крижмо — В. Г.), говорили — і воно вже було хрещене».[1564]
— «Тих нехрещених дітей називають стратуни, а ті, шо їм воду свячену зіллють, хоть і вони нехрещені, а воду їм зілляли, то то вже майочка, то вже не стратун. Вони збирались, і танцювали, і дівчатка казали: «Моя мама не прощена, шо я вмерла нехрещена». А хлопчики казали: «Мій тато не прощений, шо я вмер нехрещений».[1565]
— «Ну, кажуть, шо шось такє є, майки, але я не знаю, чи то правда. От якби вам такє трапилось, то це ж діти нехрещені, і от воно летить і просить: «Хреста, хреста». І воно каже: «Моя мама не прощена, шо я вмерла нехрещена». І шось, якщо маєш на собі похоже на крижму, хустку, саме краще то кинути, і воно вже буде напівхрещене. Воно тако як йде, то так як вітер дує».[1566]
Місця танців майок можна пізнати за витоптаною травою: «Майки — померлі нехрещені дівчата і хлопці. Вони танцюють на полі, і в лісі, на полонині,— де витоптана трава. Коли в камені є дірка, то тут танцювали майки. З тої дірки п’ють воду дятли».[1567]
Подекуди відзначали зв’язок майок із водною стихією:
— «Майка, то я тобі можу це казати від мого тата, — то на Івана не можна ся купати, бо може майка затєгнути в воду, і на Зелені свєта».[1568]
— «То кажут, шо є такі майкó, шо в воді купалисі».[1569]
— «Майки, то колись говорили, шо вони в озерах».[1570]
На зріст майки дуже малі, що природно з погляду на їхнє походження з «безпірних» дітей. Дві майки могли нібито поміститися в один чобіт: «Були майки, які були дуже малі, вони танцювали на полі, це малі діти. Дві майки могли влізтися в чобіт».[1571]
Іноді майки, як і мавки, постають в описах гарними зеленоволосими (або ж просто довгокосими) лісовими дівчатами:
— «Майки — то такі дівочки, вони по лісах живуть, вони такі гарні, мають зелені коси, хороводи водять».[1572]
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська міфологія» автора Володимир Галайчук на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Майки“ на сторінці 1. Приємного читання.