TextBook – Женився на ній.
Я знову почухав голову.
– Теж варіант… І як він тепер?
– Не знаю. Я його давно не бачив. Кажуть, час від часу вона лупцює його для профілактики, а так – ніби нормально.
Артем стих. Розмова якось не клеїлась.
– А Саню Джунгарича? – знову озвався Тьомик.
– Та ба! Як же ж його не пам’ятати? Стільки всього разом…
– От і він теж…
– Що теж?! – я не міг повірити у те, що чую.
– Оженився, – поставив вирок Артем. – Тепер навіть випити нема з ким.
– А як же я? – образився я.
– Та з тобою страшно за пляшку братися. На геройство потім тягне, надихаєш ти на подвиги. З тобою нажерешся так, що прочуняєшся як не у джунглях з мавпами, то в зоопарку в обнімку зі слоном десь на іншому боці планети.
– Ну, давай не будемо вже про слонів, – удавано строго пробурчав я. – Не пригадуєш, чия то була ідея?
– Добре, про слонів давай краще справді не будемо…
Для Тьомика слони тепер вельми болюча тема. Як десь по «Discovery» чи по «National Geographic» показують товстошкірих гігантів, він одразу канал перемикає, каже, що краще вже рекламу прокладок дивитися.
І ми знову замовчали. Здавалося, можна було розчути, як з пива виходять бульбашки.
– Так ти це серйозно? Про одруження… – ледь чутно перепитав я.
– Серйозно, чувак…
«Чи ви всі показилися? – подумав я. – Це щось, певне, пов’язане з невідворотними процесами отупіння у мозку». А вголос проказав:
– Ти дивись, добре подумай, – вголос промовив я. – Бо з дівками воно, тойво, серйозно, там все без жартів. Це тобі не слона за хобот покусати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Навіжені в Мексиці» автора Кідрук М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Як справжні мужики в коханні освідчуються“ на сторінці 11. Приємного читання.