Розділ «Авіатаксі до Пуерто-Ескондідо»

Навіжені в Мексиці


1


Тьомик давно хотів з’їздити на кілька тижнів до Тихого океану на відпочинок. Я спочатку був однозначно проти, але потім, благополучно спродавши якомусь промисловику з Гвадалахари Оахакську державну електростанцію, зрозумів, що потрібно терміново кудись поїхати. Куди завгодно, аби тільки залишити Оахаку. І то чим швидше, тим краще, бо я відчував, що ще трохи – і спекотний оахакський клімат може завдати невиправної шкоди моєму здоров’ю.

Отож одного дня, розклавши перед собою на колінах карту Мексики, я видивлявся, куди можна було б податися на «вакації». Ну, скажімо, хоча б до того ж Тихого океану – щоб Тьомик не ремствував.

Тьомик запропонував рвонути в Акапулько, але я відразу скрутив йому дулю – славнозвісний курорт знаходився аж надто далеко на заході.

– Прямо під нами на півдні є ще один зовсім новий resort, – роздумував далі мій напарник. – На вид нічогенький такий. Він виріс, наче на дріжджах, за останніх десять років. Кажуть, з кожним роком стає все більш популярним.

– Який саме?

– Уатулько.

Я скрутив Тьомику дві дулі зразу.

– Я не знаю, що продають ті, хто відпочиває в Уатулько, але людина, яка щойно отримала десятивідсоткову передоплату за цілу електростанцію, не може собі дозволити нормально там відпочити.

Тьомик розчаровано знизав плечима, втомившись мене переконувати. Утім, тікати… пардон… їхати відпочивати все одно треба було. Кожна хвилина затримки в Оахаці могла нам дорого коштувати. Тож залишався один єдиний прийнятний варіант.

– Пуерто-Ескондідо[47]… – промовив я, постукавши пальцем по карті. – Це саме те, що треба.

Тьомик шмигнув носом і заглянув через моє плече, підозріло видивляючись крихітну цятку на карті на узбережжі Тихого океану, відділену від Оахаки потужним масивом гір.

– Хай буде Пуерто-Ескондідо, – без особливого ентузіазму буркнув мій напарник.


2


Добиратися від Оахаки до Пуерто-Ескондідо можна двома шляхами: машиною через гори або ж літаком у повітрі. Попри те, що мій Тьомик боїться літаків не менше за стоматологів, можливість використання автомобільного транспорту я відкинув одразу, жодної миті не вагаючись. Одного разу в Чіапасі ми з Тьомиком уже так з’їздили… З нас досить. Шлях на Пуерто-Ескондідо скидається на заплутаний шнур від навушників, що тиждень провалялися в кишені джинсів: відстань, яку по прямій можна було б промчати за якихось кілька годин, у дійсності відбирає повний день, цілу цистерну бензину і півкілограма попсованих нервів. Подейкують, що, проїхавши один раз тією дорогою, водій ще кілька ночей підряд крутить уві сні кермо і хапається за серце, не знаходячи педаль гальма на поворотах.

Отож…

– Чувак, нам доведеться летіти літаком, – обережно, але водночас суворо й безапеляційно промовив я.

– Е-е-е… я… не… е-е-е… – сполохано забубнив мій напарник. Схоже, йому різко перехотілося їхати на відпочинок.

Але я не відступав.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Навіжені в Мексиці» автора Кідрук М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Авіатаксі до Пуерто-Ескондідо“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи