— Не потрібні.
— Даси батькам.
— Ну, ти ж знаєш, які батьки?
— Але ж мати у тебе ще жива?
— Мати мене прокляла.
— Ви хіба так і не помирилися?
— Ні, Шилг, — похитав головою Габр. — Я вже звик себе вважати самотнім.
— А вона якось питала про тебе. Ми випадково зіткнулися на вулиці.
— Серйозно?
— Так. Вона вже погано орієнтується, навіть на акустики.
Настала тиша.
— Що з тобою? — сказав нарешті Шилг. — Ти якийсь дивний.
— Чому?
— Не знаю. Якось дивно поводишся.
Габр подивився ще раз на напівтемний бункер, на неохайну згорблену істоту.
— Шилг...
— Так.
— Ти... ти не зрозумієш мене.
— Чому ж? — мовила істота. — Хіба я тебе коли-небудь не розумів? Згадай справи з твоєю матір’ю, Ліоз...
— Це інше. Інше, Шилг.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Далекий простір» автора Мельник Я.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА II“ на сторінці 4. Приємного читання.