Дорога Берто! Минуло вже стільки часу після зникнення Габра. А ти знову, як колись, у Відновлювальному Центрі, і я знову пишу тобі.
Жаклін уже знає, що таке сонце. Коли питаєш: «Де сонечко?» — вона показує пальчиком вгору. І ще вона навчилася говорити дідусеві «Привіт! кожного разу, коли дідусь повертається з роботи. Тільки не вимовляєм всіх звуків.
Знаєш, вона все більше стає схожа на Габра. Якби не вона, Габр поступово став би мертвим болем і все. А так він живий — у Жаклін його очі і його губи. А пам’ятаєш, як я бо ялася, що вона народиться сліпою? Тепер вона, тільки прокинувшись, розплющує очі і каже: «Я плацюю». Я її питаю: як же ти працюєш? Що ти робиш? А вона відповідає: Мамоцко, я здифлюся».
Берто, дорога моя подружко, яка я рада за тебе, за твою сім’ю. Передай палкий привіт Майклу і маленькому Річарду. Жаклін смикає мене за руку і не дає писати. Буду кінчати. Повертайся швидше! Підемо з тобою до гори і розведемо там багаття!
Твоя Наталі
ІЗ ЗБІРКИ ВІРШІВ ЧИЗА ДІЛКА «БЛИЗЬКА ДАЛИНА»
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Далекий простір» автора Мельник Я.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЕПІЛОГ“ на сторінці 1. Приємного читання.