– Та навіщо ті церемонії, – перехопила вона ініціативу. – Ми прийшли офіційно повідомити, що вирішили одружитися. Я піду поставлю чайник, а ви поговоріть.
Перед виходом із кімнати заявила:
– Ніяких розмов про роботу, лише про щось відсторонене, – давала сигнал Миколі, аби той не почав розповідати про свої «плавання», жінок, що були в нього на суднах, наркотики й таке інше.
Він-бо міг і таке втнути. Швидко впоралася з чайником та прислухалася до розмови. Хоч як вона стовбурчила вуха, нічого не чула, з вітальні не долинало жодного звуку. Вирішила негайно розбурхати компанію.
– Миколко, йди мені допоможи, – гукнула з кухні солодко-ласкаво.
– Вони дивляться на мене, як на бидло, – набундючившись, поскаржився пошепки, як тільки підійшов до Люсі. – Вони мене не люблять.
– Вони тебе не знають.
– То я їм розповім…
– Не треба…
– Що з того, що я не дуже гарна людина? Що з того?
– Тихо, Колю. Не починай.
– Я нервовий. У мене нервова система ні к бісу… А вони на мене дивляться. У мене здоров’я підірване довготривалими рейсами… наркоти…
– Бери чайник й уперед, – прошипіла.
Закохані випливли на очі батькам з відчайдушними усмішками.
– Як думаєте святкувати-відзначати? – запитав тато, й від напруги на лобі виросла велика краплина поту. Ірина Романівна миттєво передала чоловікові хустинку. Він із усмішкою й дякою витерся.
– Зараз нічого не дістати… – додала мама.
– Ми не прагнемо робити гучне весілля. Лише розпишемося, – Людочка зиркала то на батьків, то на майбутнього чоловіка, намагаючись зрозуміти, що вони думають з цього приводу.
– Так це ж добре! – вигукнули водночас чаювальники, щоправда, з різними інтонаціями.
На цьому й порішили – ніякого весілля, краще гроші… Дядя Олег та тьотя Іра (так тепер називав їх Микола, попри те, що їм бажалося, аби той звертався на ім’я та по батькові) намагалися до кінця аудієнції зберігати статус-кво. Та, коли Микола нарешті залишив їхню оселю, разом накинулися на свою дівчинку з питаннями щодо його сім’ї, освіти, місця роботи.
– А він не зек якийсь? – запитав стурбовано тато.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Заплакана Європа» автора Доляк Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пропозиція“ на сторінці 3. Приємного читання.