Ігорчик навчався на третьому курсі надзвичайно престижного вузу. Про Росса говорилося, що він живий-здоровий — і тільки. Емма багато разів дзвонила і йому, але ніхто не брав трубки…
Знову настала весна. Вже від початку квітня Емма непокоїлася, їй здавалося, нібито наближається щось важливе, наближається неминуче. Напевно, справа була в тих прощальних словах Росса, в його записці.
Проводжаючи її в аеропорт (вона не хотіла, щоб він приходив, але коли побачила, не зважилася прогнати), він сказав, дивлячись на неї своїм дивним, нерухомим і водночас немов «плинним» поглядом:
— Тринадцятого квітня, рівно через два роки, не забудь, надішли телеграму… Зі своєю зворотною адресою.
І вклав їй у долоню згорнутий аркуш паперу. Вже в літаку Емма розгорнула його — там була незнайома адреса, більше нічого.
І ось тепер, через два роки, Емма згадала про дату, що настане через кілька днів. Точніше, вона ніколи про неї не забувала.
Їй ставало тепло й водночас не по собі, коли вона думала про Росса. Про те, що він знає її майбутнє. Раптом у ці квітневі дні на неї — чи на Ростика, чи на Міхеля — чигає лихо?!
Вона послала телеграму рано-вранці тринадцятого.
Вісімнадцятого поштою прийшов пакет. Руки в Емми тремтіли, коли вона розкривала його.
У пакеті був великий лист, написаний на цупкому папері від руки.
* * *
«Добрий день, Еммо.
Прости, що засмучую тебе, але вчора, сімнадцятого квітня, я вмираю. Там, де ти зараз, мене вже нема, тому я не можу точно сказати тобі, як далі складеться твоє життя. Мені здається — адже я тепер можу тільки здогадуватися! — що все буде…»
Емма впустила лист і кинулася до телефону.
…В Іринки був напружений, якийсь жалюгідний голос:
— Так… Відкіля ти… авжеж, це так жахливо, зовсім молодий ще чоловік, інфаркт… Я не хотіла тобі телефонувати… Але хто тобі сказав?!
— Він сказав, — відказала Емма тихо.
— Що?!
— Пробач… Я завтра передзвоню.
«…Мені здається — адже я тепер можу тільки здогадуватися! — що все буде добре і з тобою, і з Міхелем, і з Ростиком. Еммо, тепер я можу пояснити тобі, хто я і що зі мною відбувається, я постараюся пояснити тобі, тільки ти читай уважно.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сліпий Василіск» автора Дяченко С.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Емма і Сфінкс (повість)“ на сторінці 46. Приємного читання.