Розділ «Емма і Сфінкс (повість)»

(повість)

Пролог

У лісосмузі пахло по-осінньому. До настання вічності залишалося не більше півгодини.

Хлопчик витяг із кишені складний ножик, узяв напоготів довгий зручний ціпок і заходився розгортати траву та пріле листя в найпідозріліших місцях.

Він любив шукати гриби. Це було схоже на риболовлю, майже так само цікаво. Тут водяться маслюки і красноголовці, а порохняві сироїжки — ну їх до біса…

Минуло півгодини, а може, година, а може, й цілі дві; сонце висіло ще високо, у хлопчика затерпла шия — весь час дивитися униз. Він випростався — і побачив попереду, за кілька кроків, повалене дерево.

Він не пам’ятав, щоб тут росли такі дерева. Не помічав раніше. Воно було старше за лісосмугу, старше за дорогу, старше, напевно, за все їхнє селище.

Воно було величезне. І тепер лежало на боці, наставивши на хлопчика круглий і світлий зріз.

Хлопчик підійшов.

Пень був завбільшки як столик. Зріз лежачого стовбура сягав хлопчикові до пояса. Деревина була геть сира, видно, спиляли недавно і дуже охайно — начебто по маслу ножиком, подумав хлопчик.

І на пні, й на зрізаному стовбурі чітко виднілися річні кільця. Хлопчикові одразу ж закортіло дізнатися, скільки їх; він почав лічити — і збився, почав знову — і збився знову.

Кілець було не менше ста. А може, більше.

Хлопчик сів на край величезного пня і подумав: цілий рік — із канікулами, зимовими та весняними, з Дідом Морозом, із довгим літом уміщується в одному кільці. Відрахувати десять кілець — і вийде все його життя.

Дивно.

Він провів долонею, ледь торкаючись пня. Від середини, де кільця майже зливалися, до краю. Дерево жило сто років, подумав хлопчик. А тепер я бачу, як воно жило. Кожну його хвилину.

А хто його зрізав?

Сонце сховалося за хмарину.

Хлопчикові раптом здалося, що все навколо змінилося. Стало дуже тихо; ще мить тому шелестіло гілля та виспівували птахи, оце зараз — як у безлюдному будинку, як на контрольній.

Він аж ніяк не був страхопудом. Але страх прийшов, увіллявся в шкіру сотнями голочок, підняв коротко стрижений чубчик на маківці.