— Хочу, щоб скеля, помічена блискавицею, пала ницьма!
Чаклун зацікавлено подивився на хлопця:
— Навіщо?
Той зблиснув чорними, як смола, очима:
— Щоб ніхто не зміг побачити сліду від блискавки та зрушити такий великий камінь з місця!
Вельф якийсь час мовчки дивився на хлопчика, потому на його вустах з'явилась погордлива посмішка, і він запитав:
— Ту скелю видно з муру замку?
— Ні, тільки з вежі.
Неквапом вони піднялися на вежу. Гвинтові сходи скупо освітлювалися вузенькими вікнами. З найвищого майданчика, який не мав даху, було видно геть усе довкола. На сході — плаский степ з поодинокими валунами, на заході — стрімчасті чорні скелі й червоне палаюче сонце над ними.
— Слід блискавиця залишила з протилежного боку… — задумливо мовив чаклун.
— Так.
— Ти запримітив його, коли їздив у гори?
— Спочатку мені про нього розповів Кіла.
— Якщо скеля впаде, то залишиться легенда… І ніхто не побачить знаку…
— Ти звалиш скелю, Вельфе?
— Це зробиш ти. Якщо захочеш.
— Я не зможу.
— Зможеш, — з притиском мовив чаклун, і Коріель одразу збагнув, куди той хилить. Напружився, мов струна, і боязко запитав:
— Час уже настав?
Замість відповіді почув запитання:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Якщо подолаєш прокляття» автора Горбань Світлана на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6“ на сторінці 2. Приємного читання.